Бійчині України: як жінки відвойовують право на свою історію

Про жінок на війні 

Міноборони: у лавах Збройних сил України нині служать 68 тисяч жінок, з яких понад 48 тисяч – це військовослужбовиці, які виконують бойові завдання. Безпосередньо в зоні бойових дій перебувають близько 5 тисяч бійчинь. Ці цифри — свідчення того, як кардинально змінилася роль жінок в українському суспільстві під час війни.

Останнім часом я познайомилася з багатьма жінками, які добровільно вирішили піти на війну захищати свою країну. Це були різні люди: від молодих дівчат, які тільки нещодавно вступили у доросле життя, до зрілих жінок, які вже мали свої сім’ї та кар’єри. Усі вони зробили вибір, який докорінно змінив їхнє життя. Але що штовхає їх на цей шлях? Чому, замість того щоб залишитися у відносній безпеці, ці жінки вирішують долучитися до активної боротьби?

Ці жінки не шукають слави чи визнання. Їхні мотиви глибші, особистіші. Кожна з них має власну причину: хтось прийшов на фронт, бо втратив близьку людину, хтось — із почуття обов’язку перед рідною землею, хтось пішов, щоб бути поруч з коханим. Їхні рішення — це більше, ніж патріотичний порив. Це пошук своєї ролі у світі, який змінився і продовжує змінюватися.

Жіноча ідентичність на війні: як українські жінки виборюють місце в історії

Чи це рішення було б можливим без історичного контексту, що здавна формував українську жіночу ідентичність? Від давніх княгинь до сучасних бійчинь, жінки завжди були потужними, хоча і невидимими архітекторками суспільних змін. Сьогодні їхня присутність на фронті — це боротьба не лише за Україну, але й за право бути почутими і видимими.

Теперішній контекст війни відображає зміну ставлення до жінок. Вони вже не лише медсестри чи волонтерки — сьогодні жінки в Україні служать у найрізноманітніших військових ролях, від снайперок до командирок. Ця зміна вказує на глибокі соціальні перетворення: жінки не лише виборюють рівність у цивільному житті, але й стають активними творчинями своєї історії на полі бою.

Їхні рішення свідчать про те, що ідентичність, право на самовираження та самоствердження — це те, за що варто боротися. Історія кожної з цих жінок — це не лише історія про війну, але й про відновлення власної ролі у суспільстві та визначення свого місця у світі, що змінюється.