Частина друга: що означатиме вступ до ЄС для Сергіївської громади?

— Чи готова ваша громада до впровадження європейських норм екологічної політики? 

— Термін «зелений курс», або «екологічна стратегія» охоплює широкий спектр тем, серед яких енергозаощадження, альтернативні джерела енергії, поводження із твердими побутовими відходами (ТПВ). Це питання настільки комплексне, що його неможливо повністю висвітлити в одному інтерв'ю. Однак варто зупинитися на кількох ключових аспектах.

Одна із найболючіших проблем це поводження із твердими побутовими відходами. Європейські партнери активно підтримують Україну в цьому питанні, пропонуючи значні інвестиції на рівнях регіонів для будівництва сміттєпереробних і сміттєспалювальних заводів, створення сортувальних ліній і розвитку логістики. В Україні вже впроваджено жорстке законодавство щодо поводження з відходами, передбачено значні штрафи за функціонування нелегальних сміттєзвалищ. Крім того, на території Полтавщини заплановані будівництва полігонів. Ситуація із ТПВ на півночі Полтавщини, куди входять громади Гадяччини, гірша, ніж, наприклад, у Кременчуцькому і Пирятинському районах. Тож сама наша громада не може ніяк вплинути на впровадження цих ініціатив. Але якщо всі громади забажають, то ми зможемо вирішити і питання розміщення сортувальних ліній, і створення підприємств, які збиратимуть відходи, і працевлаштування персоналу тощо. Саме цей фактор стане вирішальним у розв'язанні проблеми та створенні екологічно безпечного регіону.

Ще одним із актуальних питань нашої громади, та й не лише нашої, яке пов’язане з енергозаощадженням та раціональним використанням енергетичних ресурсів, є догляд за придорожніми насадженнями та деревиною. Понад дорогами часто можна побачити занедбані посадки, дерева у аварійному стані, які створюють небезпеку для людей та транспорту. Для громад півночі Полтавщини та й півночі України загалом це стає серйозною проблемою.

Однак ця ситуація може бути вирішена та навіть перетворена на ресурс. Ділову деревину можна використовувати для економічних цілей, а аварійні дерева — для виробництва біопалива чи інших потреб. На жаль, нині держава робить акцент на централізації управління лісовими ресурсами. Такий підхід викликає непокоєння, оскільки громади втрачають можливість самостійно розв'язувати локальні питання, пов'язані з доглядом за посадками. А це суперечить принципам Європейського Союзу.

— Як громада готується до інтеграції освітніх, медичних і соціальних стандартів ЄС? Чи достатньо ресурсів для цього? 

— Освіта є однією із ключових сфер розвитку громад, а забезпечення якісного доступу до неї — це основний принцип, який підтримується в багатьох європейських країнах. У Фінляндії та країнах Балтії, наприклад, навчальна мережа охоплює всі рівні — від початкової до вищої освіти. Також у випадку закриття шкіл, першочерговою задачею залишається забезпечення доступності освіти. Учням надаються транспортні засоби, організовуються гуртожитки. Держава чітко підтримує принцип доступності освіти для всіх.

В Україні ж підхід до реформи освітньої мережі, на жаль, часто виглядає недоопрацьованим. Ліцей може бути тільки один, але як сільським учням туди дістатися? Чи можливо забезпечити їх гуртожитками? Ні конкретних розрахунків, ні чітких відповідей з цього приводу немає.

Також часто звучить аргумент, що є заклади професійно- технічної освіти. Але це не заміна академічної освіти для учнів- відмінників, які демонструють високі результати на олімпіадах і прагнуть продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. Натомість, громадам пропонують самостійно розв'язувати ці питання, не враховуючи специфіку густоти населення, стану інфраструктури чи демографічної ситуації.

Непродумане впровадження реформи загрожує посиленням нерівності в доступі до освіти та подальшим ослабленням сільських територій. Для уникнення цих наслідків уряд має розглянути підходи до формування мережі шкіл і розподілу освітньої субвенції з урахуванням територіальної специфіки України.

У сфері медицини — на вторинному рівні ще потрібно працювати. А ось первинний рівень у нас навіть кращий, ніж у Європі.

— Як вступ до ЄС може вплинути на сільське господарство або підприємництво вашої громади? Чи плануєте спеціальні програми підтримки?

— Хоча основними джерелами наповнення бюджету залишаються  нафтогазові комплекси, агропромисловий сектор створює ключову роль у створенні робочих місць і забезпеченні соціальної стабільності. Тож у нас існує грантова підтримка для фермерів і підприємств сільського господарства, яка сприяє розвитку цієї галузі. Особливу увагу ми приділяємо питанням переробки сільськогосподарської продукції, адже це створює додаткові можливості для економічного зростання.

Соціальна підтримка, розвиток локального бізнесу та залучення робочої сили — це пріоритети, які наша громада ставить перед собою.

Важливо, щоб і надалі здійснювалися ініціативи, які сприяють розвитку фермерських господарств і агропереробних підприємств. Це не лише зміцнить економіку, а й дозволить нашим людям залишитися на своїй землі, працюючи в рідній громаді.

— Чи планується впровадження європейських практик прозорого управління в роботі громади?

— Ми вже реалізували низку важливих кроків для забезпечення відкритості та підзвітності перед громадянами, що відповідає вимогам Європейського Союзу. Впровадили обов'язкову публікацію відеозаписів засідань комісій на офіційному сайті громади.Усі сесії ради також записуються і після завершення воєнного стану,  планується, що їхня трансляція відбуватиметься у прямому ефірі.

Проєкти рішень ми публікуємо за кілька тижнів до проведення сесії, що дозволяє громадянам ознайомитися з ними та надати свої пропозиції чи зауваження.

Усі установи, зокрема школи та лікарні, подають бюджетні запити, які відкрито обговорюються депутатами та громадянами. Після затвердження захищених статей бюджету залишкові кошти розподіляються на проєкти розвитку. Торік це було 30 млн грн, у цьому – 15 млн грн (у 2023- ту та 2024- му, -  прим. авторки). Кошти діляться рівномірно між територіальними одиницями громади. Ці гроші можна використати на дороги, освітлення, ремонт шкіл, будівництво водогонів тощо. Участь у цих процесах беруть депутати, громадські організації та жителі сіл, які активно обговорюють та голосують за конкретні ініціативи. Таким чином, я і депутати маємо робити те, що хоче народ. Так, це інша сторона демократії. Але ми хочемо, щоб люди із нашої громади не виїжджали, а навпаки -  приїжджали.

— Яке очікування громада має від державної підтримки у підготовці до вступу до ЄС?

— Я вже згадував принцип солідарності.  Поки що все робиться досить автоматично і прямолінійно. На рівні громад ми б хотіли, аби враховували наші потреби. А ще задіювали механізми так, щоб зробити Україну привабливою для інвестицій і зробити інтенсивним сільське господарство в тому числі. Щоб ЄС міг вкладати у наші території кошти.

Але в цілому ми говоримо, що Україна стрімко рухається до Євросоюзу і багато в чому Європейський Союз може повчитися у нас. Це, наприклад, надання адміністративних послуг. Прозорість і відкритість у  нас навіть більша, ніж у ЄС, що забезпечується прямими трансляціями, звітами на сайтах, показниками.

Декілька тижнів назад в нас була нарада і виступав латвійський євродепутат із Брюсселя. І він говорить про те, щоб ми не боялися вступати у ЄС, тому що «ми й самі вас боїмося». Що це означає? Що наш вступ — це не лише зміни для нас. ЄС також буде змінюватися від нашого вступу.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.