Гадяч на мапі України: Ярослав Грицак і робота Малої групи

Історик Ярослав Грицак у Гадячі: роздуми про розвиток, культуру, громаду та роль Малої групи у трансформації міста для всієї країни.

Дана публікація підготовлена редакцією "Рідний край. Газета Гадяцького земства"

Нещодавно Гадяч відвідав один із найвідоміших українських інтелектуалів – історик, публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.

Ярослав Грицак у Гадячі: історик, що формує нашу сучасність

Його ім’я добре знане не лише в Україні, а й у світі. Він є автором понад 500 наукових праць, почесним професором НаУКМА, гостьовим викладачем у європейських університетах, головним редактором наукового річника «Україна модерна». Це людина, яка вже багато років формує наше розуміння української історії та сучасності.

Гадяч — не лише зелене містечко

Візит Ярослава Грицака став продовженням роботи, яка почалася кілька років тому під час стратегування міста. Тоді прозвучала ключова ідея:

Гадяч — це не лише затишне зелене містечко. Це місце, без якого Україна існувати не може.

У результаті стратегування в місті утворилася і сьогодні активно працює так звана Мала група — команда небайдужих людей, які переосмислюють сенси Гадяча, щоб він трансформувався й заявив про себе не лише на рівні Полтавщини, а й усієї України та Європи.

Саме спільнота Малої Групи запросила пана Грицака до діалогу, аби разом шукати відповіді на запитання: чим Гадяч може і повинен бути для країни, і які кроки потрібні для його розвитку.

Спільнота Малої групи разом із Ярославом Грицаком в приміщенні редакції «Рідний край. Газета Гадяцького земства»

Голос Ярослава Грицака

Професор Грицак наголосив, що найбільше, що ставить Гадяч на мапу України та Європи — це родина Драгоманових.

«Мислителів такого рівня, як Михайло Драгоманов, в імперії не було. Він - найкращий мислитель XIX століття, без якого не було б Івана Франка. Тому Гадяч має бути на мапі України як один із найважливіших культурних центрів», — сказав він.

На запитання про роль громади в цьому процесі, вчений відповів коротко і влучно:

«Робіть те, що ви вже робите. Гадяч повинен бути на мапі України як один із найважливіших культурних центрів. Тиснути знизу і лобіювати зверху — ось що потрібно робити зараз для розвитку Гадяча і всієї Полтавщини».

Полтавщина – чорнозем і культура

Грицак підкреслив, що Полтавщина – це особливий регіон, де земля насичена не лише чорноземами, а й культурою.

«Полтава — найбільш східноєвропейське місто. Але я бачу не лише Полтаву, я бачу всю Полтавщину. Це такий насичений регіон, де майже кожне друге місто чи село промовляє до нас своєю історією. Полтава має бути місцем, куди приїздять туристи, а звідти роз’їжджаються по всій області. І перше, куди вони повинні їхати — це Гадяч».

За його словами, Гадяч може стати місцем культурного туризму, де сім’ї з Києва, Харкова, Сум чи інших міст проводять вихідні, відпочивають у Зеленому Гаю, знайомляться з історією і традиціями.

«Ми живемо у щасливий час, коли культура стає основою для великого бізнесу. Люди не просто приїздять — вони ночують у готелях, харчуються в рестораціях, і все це є частиною культурних проектів, які приносять розвиток і містам, і громадам», — наголосив Грицак.

Спільний обід в урочищі Зелений Гай

Драгоманов і новий музей у Гадячі

Ідеї професора перегукуються з напрацюваннями Малої Групи та думками філософів Андрія Мельника й Олександра Філоненка:

Гадяч стане видимим у європейському вимірі тоді, коли тут з’явиться музей Михайла Драгоманова.

Цей музей має стати не лише місцем пам’яті, а й простором для нових сенсів, культурних і освітніх проектів.

Разом будуємо новий Гадяч

Робота Малої групи показує, що зміни починаються знизу — з ініціативи громади. Але, як підкреслив Ярослав Грицак, потрібне і державне партнерство, і залучення бізнесу.

І що важливо — львів’яни вже висловили готовність допомогти у цьому процесі.

Читайте також: