Гадяч у 1917–18 рр. (з газетного повідомлення)

Кожна поважна краєзнавча газета просто мусить мати рубрику, де висвітлюється місцева історія. Це не тільки питання розширення тематики, а ще й традиція. В друкованих часописах XIX – початку XX ст. відсутність такого розділу свідчила про «обмеженість» видання. Тому слідуючи найкращим традиціям краєзнавчих газет, радо започатковую нову рубрику – «Джерела з історії Гадяччини» у вашій газеті.

У першій статті поміщено передрук короткого повідомлення, яке походить зі шпальт «Робітничої газети» (№ 384 від 6 жовтня 1918 р., рубрика «Дописи», с. 4). Ця газета виходила у 1917–1919 рр. і була центральним органом Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), ще відомої під назвою «есдеки».

Я натрапив на це повідомлення у процесі опрацювання газети. Воно написане невідомим автором з псевдонімом «Свій». Враховуючи що таких повідомлень про події на місцевому рівні за той час вкрай мало, вирішив його повністю передрукувати зі збереженням авторського стилю.

* * *

м.Гадяч на Полтавщині.

Повітове народнє зібрання в засіданні 20 серпня 1917 року вирішило українізувати обидві гімназії (хлоп’ячу і дівчачу), тим більше, що хлоп’яча гімназія утримується на щорічну допомогу губернського та повітового земства (9000 карб.) і будинок її збудовано цілком на кошти української людности Гадяцького повіту. З огляду на бажання людности, учнів та учительської ради Міністерство Народньої Освіти перед початком біжучого шкільного року прислало директору хлоп’ячої гімназії роспорядження про українізацію перших трьох клясів гімназії об чім було вмішене відповідне повідомлення в місцевій газеті.

Але 27 вересня було скликано (у перший раз) засідання учительської ради та батьківського комітету, котрий складається з національних меншостей, на якому винесена постанова про скасування зовсім українізації в гімназії. Земство винесло свій рішучий протест, про що повідомлено Міністерство Народньої Освіти, і сподівається, щоб волю людности та постанову Міністерства було виконано.

Свій.