- 655
- 655
Гадяцька залізнична станція: між історією та майбутнім
Залізниця — це не лише рейки, потяги та розклад руху. Це справжній організм, що живе і працює завдяки злагодженій роботі десятків, а іноді й тисяч людей. Гадяцька залізнична станція, із її багатовіковою історією, пережила чимало змін і випробувань, але завдяки людям, які дбають про її функціонування, залишається важливою частиною життя регіону.
У цьому інтерв’ю ми поспілкувалися з Наталією Гавриленко – жінкою, яка майже 10 років керує роботою Гадяцької залізничної станції. Наталія Юріївна – не просто очільниця із багаторічним досвідом, вона представниця родини залізничників у четвертому поколінні. Її життєвий шлях – це приклад відданості своїй справі, а її команда – приклад злагодженості та стійкості.
Ця розмова не лише про роботу залізниці, а й про цінності, відповідальність і віру в краще майбутнє, що об’єднують усіх, хто дбає про нашу спільну залізничну історію.
Між історією та майбутнім: як працює залізниця Гадяча сьогодні
– Пані Наталіє, розкажіть, будь ласка, коротко історію станції.
– Залізничне сполучення з'явилось у Гадячі наприкінці IX століття. Цьому сприяв тодішній міністр сполучення Російської імперії Апполон Кривошеїн, який мав у цій місцевості маєток. Будівництво Гадяцької колії стандартної ширини було дозволено Комітетом Міністрів 1 червня 1893 року, а вже 15 жовтня 1894 року дільниця Лохвиця-Гадяч відкрилася для руху.
За найпершим проектом дільниця повинна була пройти від Лохвиці через Гадяч до Лебедина. Але від цього відмовилися у 1894 році, коли Кривошеїн пішов у відставку. Пізніше, перед Першою світовою війною Гадяч мали сполучити залізницею з Охтиркою. Але проекту не судилося стати реальністю, а залізничний вокзал у 1943 році підірвали німці.
Зараз про великі плани нагадують лише старі карти і проекти будівництв тих часів.
– А які найскладніші виклики сьогодні стоять перед залізничною станцією?
– Найголовніше завдання – це просто вціліти і вижити. Ми працюємо в умовах воєнного стану, а залізниця – це критична інфраструктура. Станція може стати ціллю обстрілів, тому безпека – наш пріоритет. Пильнуємо за всім: підозрілими особами, недопустимими діями, такими як фотографування залізниці, тепловозів чи вагонів. Молодь часто робить фото для соцмереж, і це може стати інформацією для ворога. У нас вже навіть були інциденти з цього приводу. Дуже важливо, щоб люди усвідомлювали наслідки таких, на перший погляд звичних дій і з розумінням ставилися до наших заборон і попереджень.
– Чи є план дій для убезпечення пасажирів та пасажирок під час повітряної тривоги?
– Найближче укриття знаходиться на вулиці Гетьманській, але це досить далеко. Тому користуємося правилом двох стін. Щодо розкладу руху поїздів – повітряна тривога на нього не впливає. У нас тепловози, а не електрифікована залізниця, тому перевезення не зупиняються.
Про маршрут Гадяч–Кременчук, перспективи станції та її нову назву
– Які потяги курсують зі станції?
– У нас лише один приміський потяг за маршрутом Гадяч–Кременчук, який зупиняється на всіх станціях на цьому шляху. Потяг дуже популярний серед пенсіонерів і пенсіонерок, які мають право на безкоштовний проїзд. Він курсує щодня, окрім середи. Прибуває на нашу станцію о 13:10. А відправляється о 13:50.
У приміських потягах не передбачені послуги, такі як подача чаю чи кави. Це загальна практика для цього типу перевезень, тому відправляючись у поїздку нашим потягом – краще захопити каву із собою.
– А чи планується розширення маршруту у мирний час? Або можливо такі плани обговорювалися ще до повномасштабного вторгнення?
– Наразі розширення маршруту чи введення нових потягів не планується. І до повномасштабної війни такі плани не обговорювалися, а зараз тим паче є важливіші питання.
Проте ми сподіваємося, що у майбутньому можливості для розширення з’являться. Зокрема продовження маршруту до Охтирки, як це було на найперших проектах понад сторічної давнини, надало б дуже багато можливостей для людей. Але сьогодні ми є і на найближчі роки точно залишатимемося тупиковою станцією.
– Чи є плани оновлення інфраструктури?
– Загалом по Укрзалізниці заплановано регулярне оновлення рухомого складу та ремонт колій. На нашій станції цього року проведуть капітальний ремонт третьої колії. Приміщення вокзалу у нас відремонтоване, тож чекаємо оновлення пасажирських вагонів у порядку черги.
– Розкажіть про перейменування станції.
– У 2016 році станцію перейменували на честь Миколи Івановича Сергієнка. Він був видатним залізничником, керував Придніпровською залізницею, а також багато зробив для нашого регіону. Зокрема, завдяки його підтримці було збудовано Михайлівську церкву.
Сам він родом із Красної Луки, чимало зробив добрих справ і для рідного села. На жаль, він трагічно загинув і вже після цього, за ініціативи Укрзалізниці, нашу станцію було перейменовано на його честь.
Гадяцька залізнична станція: стабільна команда та жіноче лідерство
– А як давно ви очолюєте станцію?
– У квітні буде 10 років, як я керую станцією, а працюю тут із 1997 року. Моя кар’єра почалася з посади чергового по станції.
А взагалі, я – працівниця залізниці у четвертому поколінні: і мама, і дідусь, і прадідусь працювали на залізниці. Я виросла на цій станції і знаю тут майже все, бо мій дідусь, а згодом і моя мама очолювала станцію. Після закінчення навчання я теж прийшла сюди працювати і лишаюся тут вже 28 років. Тому в мене лише один запис у трудовій книжці про працевлаштування на залізничну станцію «Гадяч» (сміється – прим.ред).
– Скільки людей працює під вашим керівництвом?
– У штаті 19 осіб, і це число залишається незмінним вже понад 20 років. Усі ці люди, як єдиний злагоджений механізм забезпечують повноцінну роботу станції.
– Чи працюють на залізниці жінки в технічних спеціальностях?
– Жінки не можуть обіймати деякі посади, пов’язані з великими фізичними навантаженнями, наприклад, бути складачами поїздів. Перелік посад вказано на офіційному сайті Укрзалізниці.
Найчастіше в Укрзалізниці жінки обіймають такі посади: квитковий касир, провідник, черговий по станції та агент комерційний. Зокрема у нас п'ять осіб працюють черговими по станції і четверо із них – це жінки. І із п'яти агентів комерційних – теж четверо жінок. І така тенденція на цих посадах не лише на нашій станції.
Про людяність, злагодженість і майбутнє — без зайвих слів
– А чи здійснюється безкоштовний проїзд для військових?
– Звичайно, якщо у військового є посвідчення, що звільняє від оплати за перевезення, він має право на безкоштовний проїзд, як це передбачено законом.
– Як люди дізнаються про зміни у розкладі?
– Інформацію можна знайти на офіційному сайті Укрзалізниці, на сторінках наших соцмереж, місцевих медіа, а також на інформаційних стендах у залі очікування чи зателефонувавши за нашим телефоном, який теж вказаний в інтернеті і на стендах.
– Пані Наталіє, якими будуть ваші побажання на майбутнє станції?
– Ми всі сподіваємося на стабільність, розвиток і обов'язково мир, щоб наша станція могла розширюватися і ставала більш комфортною для людей і вони могли мандрувати безпечно та із задоволенням.
– Від себе, як людини, яка регулярно користується нашим приміським потягом, хочу подякувати вам і всім людям, які працюють на Гадяцькій залізничній станції за комфорт і розуміння. На моє переконання всі ви робите все можливе для того, аби пасажирам та пасажиркам було зручно і на вокзалі, і у вагонах. Звичайно, технічний стан вагонів вимагає термінового покращення, але це, як я вже почула, від вас не залежить. А от обслуговування на касі, довідка по телефону, а також ставлення провідниць мене особисто щоразу дуже приємно вражає.
Читайте також:
