- 107
- 107
Гадяцький договір: проєвропейський вибір Івана Виговського
16 вересня 1658 року в Гадячі було укладено угоду, яка проголошувала утворення Великого князівства Руського на рівних правах із Польщею та Литвою. Цей документ міг змінити долю України, однак залишився радше символом історичного вибору, ніж політичною реальністю.
Сонцесяйний місяць вересень далекого 1658 року міцним пером вписав славне місто Гадяч у скрижалі української історії. Адже саме тут, у Гадячі, 16 вересня 1658 року, гетьман Іван Виговський підписав договір із представниками польського короля Яна Казимира.
За його умовами козацька Україна входила до складу Речі Посполитої на рівних правах із Короною Польською та Великим князівством Литовським.
Це означало повний розрив із московською протекцією, проголошеною у Переяславі 1654 року.
- Утворювалося Велике князівство Руське – третій рівноправний член федерації.
- Армія мала налічувати 60 тисяч козаків.
- Православні ієрархи отримували місце в сенаті Речі Посполитої.
- Києво-Могилянський колегіум ставав академією.
Держава нового зразка
Устрій Великого князівства Руського формувався за зразком Великого князівства Литовського. Гетьмана мав затверджувати король із числа кандидатів, обраних козацькою радою. Козаки ставали провідною верствою, а духовенство — повноправною частиною державного життя.
Особливу увагу приділили й освіті: Києво-Могилянський колегіум отримував статус академії — справжнього університету. Це було вагоме визнання інтелектуального потенціалу українських земель.
Чому Виговський «спалив мости»
Укладений у Гадячі договір став політичним проєктом Івана Виговського та Юрія Немирича. Причина проста — розчарування в московській протекції.
Ще Богдан Хмельницький відчув, що Москва діє нечесно: цар уклав у Вільно перемир’я з поляками, поділивши землі Запорозького війська по Дніпру. Згодом Виговський на власному досвіді переконався у ворожості Москви: навесні—влітку 1658 року вона спровокувала заколот під проводом Мартина Пушкаря та Якова Барабаша.
Після придушення бунту гетьман підписав Гадяцький договір. Цим кроком він остаточно «спалив мости» у відносинах із Москвою.
Москва відповіла прямою агресією.
- Жовтень 1658 — в Україну увійшло 20-тисячне московське військо.
- Березень 1659 — новий наступ 50 тисяч елітної кінноти та піхоти.
- Липень 1659 — битва під Конотопом, де українсько-татарське військо Виговського розгромило московське військо.
Гадяцький договір: чому угода не відбулася
Незважаючи на амбітність проєкту, ідеї Гадяцького трактату не реалізувалися. У травні 1659 року сейм у Варшаві ратифікував його зі значними змінами. Це налаштувало більшість козаків проти угоди — вони бачили в ній повернення до старих порядків, проти яких повставали 1648 року.
Особливе обурення викликала норма про повернення шляхтичам маєтностей. На тлі цього Виговський зрікся гетьманства.
Ідея, що пережила століття
Попри невдачу, ідея Гадяцького договору не зникла. На його принципах намагалися будувати дипломатію інші гетьмани — Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко.
Наприкінці 1708 року європейські дипломати повідомляли: гетьман Іван Мазепа уклав угоду зі шведським королем Карлом XII саме на засадах Гадяцького трактату.
Навіть у XVIII столітті старшина продовжувала звертатися до цієї угоди як до символу. Всі відомі козацькі літописи переповідали її зміст — попри неоднозначне ставлення до самого Виговського.
Чому угода була важливою для майбутніх поколінь?
- Вона конструювала образ української державності.
- Назва «Велике князівство Руське» відсилала до спадщини Київської Русі.
- Вона вписувала козаків у тисячолітню історію державності України.
Наш урок сьогодні
Гадяцький трактат можна вважати свідченням європейського вибору української козацької еліти. Її представникам були ближчі ідеї суспільного договору та справедливості, ніж московська «сильна рука».
І хоч ідеї 1658 року не стали реальністю, вони залишилися символом. Вони нагадують нам, що вже понад три століття український народ робить свій вибір — на користь свободи, гідності та Європи.
Пізнаваймо свій край, плекаймо його історію. Адже в ній — і причини пишатися, і перестороги для майбутнього, і дороговказ для сьогодення.
Довідково:
Юрій Немирич — ідеолог Гадяцького договору
Аристократ і європейський інтелектуал став натхненником угоди 1658 року. Його слова про підступність Московії звучать актуально й сьогодні.
Пророчі слова
Ще у двадцятирічному віці Юрій Немирич написав трактат «Міркування про війну з московитами». У ньому він дійшов висновку:
«Московію можна здолати лише на її території».
Інша його думка звучить як передбачення на віки:
«Московія укладає угоди для того, щоб їх не виконувати».
Юрій Немирич — штрихи до портрета
- Народився 1612 року в Овручі (Житомирщина).
- Вчився у Лейдені, Амстердамі, Оксфорді, Кембриджі, Сорбонні.
- Автор трактатів із політики та богослов’я.
- 1658 — генеральний писар у Виговського, співавтор Гадяцької угоди.
Історія триває
Немирич воював проти Москви і був серед переможців у Конотопській битві 1659 року. Його життя стало символом вибору на користь Європи.
Гадяч продовжує писати свою історію. У місті є вулиця і провулок Гадяцького договору, вулиця і провулок Івана Виговського, а також вулиця і провулок Юрія Немирича.
Читайте також:
