І біль, і слава… Українська воля: козацтво, історія і кров

І біль, і слава…

Тихо ранок всміхнувсь неба просині,

Пробудивши туманів вуаль,

Йде Кобзар навпрошки, йде по осені,

Ледь тамуючи в серці печаль.

 

А Вкраїна ридає пожежами,

Бо втомилась тягнути ярмо,

Й ділить орк її дико так межами,

Й тулить знову їй рабське клеймо.

 

І навалою йдуть «свободітєлі»,

Щоб «втовкмачити» знов «что» і «как»,

Тільки волю, як світло в обителі,

Не згасити нічим і ніяк.

 

Вона сонячно сходить над нивами

І у продаж не йде за мідяк,

Вона в пісні бринить переливами

І стискається в битві в кулак,

 

Бо ця воля козацтвом посіяна

З блиском шабель під подих століть,

Бо ця воля віками омріяна

Під вітрами страшних лихоліть.

 

Скільки всього за неї потрачено,

Скільки душ прийняли небеса,

Хто сказав, що не все відбатрачено?

Наша воля у нас воскреса!

 

Незборимо, зміцніло, освячено

Під свинцевим розливом років,

Морем крові за неї заплачено

І мільйоном відтятих голів.

 

І тепер, коли неба безмежності

На пшеничні схилились поля,

Не втрачайте, брати, незалежності,

За якою вкраїнська земля!

 

Яку хтось вже  розкроює мапами,

Сіє мови прогіркле зерня,

І брудними витоптує лапами

(Так одвічно робила русня!..)

 

… Тільки час для пітьми, що відміряно,

Вже минає і швидко мине,

Бо у душах з любов'ю засіяно

Незалежності світло ясне.

 

Воно сходить на ниви заросені,

Що сьогодні принишкло-сумні…

Йде Кобзар навпрошки, йде по осені

І…  гуртує народ до борні.

Олександр Недовіс, с. Красна Лука

 

Літературно-краєзнавчий альманах культурно-мистецької спілки Гадяцького краю, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки від Національного видавництва «Веселка» та Гадяцької райдержадміністрації, районної та міської рад за 2012 рік.