- 817
- 817
Книшівська Ферма: Про людей, які прокидаються раніше сонця
У третю неділлю листопада працівники та працівниці сільського господарства святкують своє професійне свято. Свято людей, які від зорі до зорі трудяться на землі: селяни, фермери, агрономи, трактористи, тваринники і всі, хто вкладає свою працю і зусилля у забезпечення населення продуктами харчування.
Працювати віддано – працювати якісно
Недільного ранку їду до ферми, що знаходиться у моєму селі Книшівка. На годиннику восьма ранку, день тільки розпочинається, а дівчата (працівниці) вже збираються додому, втомлені, бо робочий день у операторів машинного доїння розпочинається о третій ранку. Територія господарства охайно прибрана, в господарських спорудах чисто і сухо, тварини доглянуті та ситі, а на території ще квітнуть квіти. Там зустрічаю керуючу - Ніну Василівну Личковаху, яка й розповіла мені про кропітку працю своїх підлеглих.
Важливо бути на своєму місці
На фермі працює 34 людини, переважно книшівські, але є і з Плішивця та аж з Педоричів. Для них організовано підвезення.
Роботу розпочинають операторки машинного доїння, їх на фермі 9 основних і три підмінних. На кожну працівницю припадає по 50 дійних корів, але ще є сухостійні. До 5 години ранку все має бути прибрано і підготовлено до доїння, а потім підключаються апарати для доїння і відбувається цей процес. Молоко йде по молокопроводу і потрапляє у танкер де охолоджується. За роботою цього механізму слідкує відповідальний працівник і він же контрольює завантаження молока у молоковоз, який перевозить продукт у Богодухів.
«Для нас важливо, щоб наша робота цінувалася»
Ніна Василівна розповідає, що в господарстві є «передовиці». Якщо в групі є молоді корови, то показник надою від них буде високий. Нинішні «передовиці» це Валентина Міняйло і Наталія Римар, адже в день вони можуть надоїди тонну молока кожна.
На фермі є і працівниці, які трудяться тут вже дуже багато років. Це Анастасія Терещенко та Катерина Мусієнко. Біля корів вправно порається Інна Горбуля. Запитую в неї про складнощі в роботі, на що жінка відповідає:
«Працювати важко - і підйоми ранні, і фізична робота, але ми «втяглися» і сумлінно робимо своє діло. Для нас важливо, щоб наша робота цінувалася».
І далі гостинно показує мені своїх корівок.
А о 7 ранку свою роботу розпочинають відповідальні по догляду за молодняком. Їх на фермі чотири основних і одна підмінна. Їхні основні завдання це догляд, прибирання, годівля та напування молодих тварин. Ще у господарстві є ветеринарна лікарка - Марина Сагайдак, технологиня штучного осіменіння - Анастасія Коркіна, та помічниця керуючої - Валентина Удовиченко. А також працюють електик і слюсарі з ремонту.
Злагоджена робота – якісний результат
Робочий процес на фермі злагоджений, як точний годинник, бо у роботі з тваринами не має вихідних чи свят. Ніна Василівна зізнається, що працювати з людьми буває складно, але всі її підлеглі роботящі і відповідальні, тому компроміс можна знайти завжди. Найтяжча робота, на думку керуючої, це у групі роздою, бо корови після розтелу потребують особливої уваги. Світлана Мусієнко - закріплена за цим відділом дбайливо доглядає корів, які після народження телят часто дратівливі і хворобливі.
Спільна мрія про перемогу
На запитання, чи вплинула війна на роботу господарства, Ніна Василівна сумно зітхає: «Ще й як вплинула. У вересні 2015 року на війні загинув працівник ферми Сергій Ільченеко, він працював він слюсарем-ремонтником з обслуговування вакуумної установки. Відповідальний і хороший був хлопець, світла пам'ять Сергієві».
Після повномасштабного вторгнення до лав Збройних сил України мобілізовані Василь Андрущенко та Олександр Пуць. На фермі вони працювали слюсарями з ремонту гноєтранспортерів. Захищають нас від ворога і члени сімей працівниць: чоловіки Валентини Герасименко і Світлани Лукаш та сини Світлани Мусієнко і Наталії Лагути.
У працівників та працівниць господарства є одна мрія на всіх - закінчення війни. Вони щиро дякують нашим захисникам та захисницям і з нетерпінняям чекають їх повернення.
Праця на тваринних фермах важка і часто залишається непомітною для багатьох. Та вона є надзвичайно важливою, адже саме завдяки цим людям полиці магазинів наповнені смачними продуктами. Працівники і працівниці книшівської ферми - це не лише люди, які кожного дня докладають титанічних зусиль у своїй нелегкій праці, але й люди, сповнені щирості та віри. Недоспані ночі стали для них звичною справою, а руки погрубіли від роботи. Та незважаючи на важкі умови роботи, вони залишаються усміхненими та відданими своїй справі, а їхні очі випромінюють тепло і надію, адже вони вірять у світле майбутнє, у мир і в нашу Перемогу.
