Оповідання «Медові оченята»

Мова піде про подвиг дружини, подвиг маленької  доньки в очікуванні рідної людини – ЗАХИСНИКА!

Ми в такій метушні щодня бігаємо, вирішуючи  свої проблеми, що інколи не помічаємо сутності життя.

Зустрічі, яких тисячі, чужі люди, яких мільйони!

На третьому поверсі міської поліклініки, розвівши маленькі рученята в боки, інспектування  сьогодні проводить маленьке дівчатко. Цей дарунок Божий з рік від роду свого заглядає у кожну щілину. Ніжки трішки «колесом».  Взявши ціль, малий впертюх суне в кожні двері, медсестри зустрічають з посмішкою: «Доброго дня, а хто до нас прийшов?!». Та всі походеньки малечі пильнує соколине око бабусі, вишуканої панянки  з тендітною поставою, та засмученим поглядом.

Друге дівча років чотирьох, зіп`явшись на лавку, споглядає у віконце поліклініки. Русявий хвостик з синьо-жовтою стрічкою підколихується на маленьких плечах, щораз спогладаючи за мотаниною бабусі та меншої сестрички.

Вибравши ціль, моя донька, пришвидшивши крок, почимчикувала до русявого хвостика. Хвилина мовчання: дві русяві кралечки набрали у рота води, не реагуючи на вмовляння дорослих.

Першою «розтаяла» красуня з медовими очима: щораз русяве пасмо лоскоче її щічку, а вона впевнено дрібними пальчиками заводить його за вушко.

• А мій тато зараз обороняє нас усіх, він захисник!

У її словах було скільки гордості за тата, її медові оченята на слові «обороняє» округлилися, немов намагалися переконати цілий світ у героїзмі рідної людини. Я зніяковіла:

• Дякую за те, що твій тато нас обороняє, – змішані почуття свої вложила у просту фразу, хотілося підтримати мале янголя.
• Він і мене з сестричкою обороняє! – і при цьому медові оченята залоскотали сльози, рученя потяглося їх витерти, – ви приходьте до нас на майданчик, я в мами попрошуся.
• Обов`язково!

У цей час з кабінету лікаря виходить худенька, вишукана чорнявка, тримаючи слухавку, повідомила: «Маріє Іванівно, я не зможу вийти на роботу, кладуть до стаціонару, бо маю гіпертонічний криз. Мабуть за чоловіка перехвилювалася, ви ж знаєте».

Уся родина збирається до виходу, маленька русявка ще раз запрошує на майданчик, заманює якимись смаколиками, що мама зможе приготувати. А в мене перед очима той медовий погляд: «А мій тато зараз обороняє нас усіх, він захисник!»