Меморіальна дошка Лесі Українці у Вільнюсі: вшанування поетеси
140 років тому Леся Українка побувала в Литві: пам’ять про неї нині увіковічнено у Вільнюсі
До литовського курортного містечка Друскінінкай на лікування в 1885 році приїхали мати й донька — Олена Пчілка та Леся Українка. Ця подорож — частина великого шляху Лесі Українки як культурної євроінтеграторки, чия творчість зазнала впливу європейської культури, але зберегла міцне коріння в українській традиції.
Саме Леся Українка заклала фундамент культурної присутності України у світі, яку сьогодні продовжують її послідовники.
Однією з таких ініціатив, що гідно продовжує цю місію, стало встановлення меморіальної дошки на її честь у Вільнюсі — місті, пов’язаному з її життєвим маршрутом. Цей акт культурної дипломатії став можливим завдяки подвижницькій діяльності міжнародного винятково доброчинного проєкту «Шана у світі великим українцям», який уже багато років здійснює адвокацію України у світі.
Ініціаторкою відкриття першої в Литовській Республіці меморіальної дошки Лесі Українці стала заслужена працівниця культури України, членкиня Національної спілки журналістів України, засновниця міжнародного доброчинного проєкту «Шана у світі великим українцям» і референтка культури Округи Нью-Йорк Союзу Українок Америки Валентина Шемчук. Саме її особистими зусиллями пам’ятна дошка, виготовлена в Полтаві, була доправлена до Вільнюса й встановлена у 2023 році.
На гранітній меморіальній дошці викарбувано кольоровий портрет Лесі Українки, створений за її фотографією 1887 року — найближчою за датою до часу перебування поетеси в Литві. Поруч — напис литовською мовою, який засвідчує цей важливий епізод з її біографії.
Автором художнього оформлення дошки став майстер-гравер і доброчинець Вадим Голобородов. Саме його майстерність перетворила камінь на знак пам’яті, що промовляє до сучасників. Меморіальну дошку освятив архієпископ Харківський та Ізюмський Афанасій (Шкурупій), керуючий Харківсько-Полтавською єпархією Православної церкви України.
Меморіальна дошка Лесі Українці у Вільнюсі як плід багаторічної праці
Від задуму до його втілення — встановлення меморіальної дошки — зазвичай минає не один рік. Це копітка, тривала справа, що вимагає послідовності, віри й відданості.
Першу публічну презентацію пам’ятної дошки Лесі Українці як подарунка Литві автори та доброчинці проєкту провели ще 2016 року в Полтаві — під час Всеукраїнської наукової конференції в Полтавському університеті економіки і торгівлі, у залі Вченої ради вишу.
А вже наступного, 2017 року Валентина Шемчук презентувала меморіальну дошку у Вільнюському колегіумі — університеті прикладних наук, де її було з великою повагою прийнято академічною спільнотою Литви.
Меморіальну дошку Лесі Українці, подаровану міжнародним доброчинним проєктом «Шана у світі великим українцям», урочисто відкрили у Вільнюсі за сприяння Посольства України в Литовській Республіці та Університету прикладних наук «Вільнюська колегія». Її встановлено на фасаді будівлі, де сьогодні діє Міжнародна українська школа в Литві.
Упродовж понад двадцяти років Валентина Шемчук і Вадим Голобородов у межах доброчинного проєкту «Шана у світі великим українцям» ініціювали встановлення більш як тридцяти меморіальних дошок і пам’ятних знаків в Україні та за кордоном. Їхня діяльність увічнила пам’ять про видатних українців — письменників, науковців, митців, жертв Голодомору 1932–1933 років і героїв російсько-української війни.
Серед місць, де встановлено меморіальні дошки Лесі Українки, — Йонкерс (США, 2025), Вільнюс (Литва, 2023), Гадяч (Україна, 2021), Тбілісі (Грузія, 2013), Берлін (Німеччина, 2010). Кожна з них — не лише вияв пошани, а й свідчення активної культурної присутності України в глобальному просторі.
Відкриття меморіальної дошки у Вільнюсі — це акт глибокої культурної дипломатії, що водночас засвідчує щиру дружбу між Україною та Литвою і вдячність за послідовну підтримку в боротьбі проти російських окупантів. Це не просто жест пам’яті — це символ єдності народів, об’єднаних спільною історією, цінностями та прагненням до свободи.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Читайте також:

«Рідний край. Газета Гадяцького земства»
свіжі випуски кожні два тижні.
Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію
Передплатити






