Публікується в Гадячі з 1906 року
«Бажання ясне — мислити, творити, живиться силою думок цілючих і правду й боротьбу благословити!»
Олена Пчілка
0
( 1000 )
Середа, 29 Травня 2024 року
Митці-земляки (короткий словничок)
Митці-земляки (короткий словничок)

Митці-земляки (короткий словничок)

Гадяччина дала Україні та світові багато імен в науці, в політиці, в мистецтві. Ми повинні їх знати. Сьогодні друкуємо імена митців з нашого гадяцького краю.

Баринова-Кулеба Віра Іванівна 1938 року народження, с. Римарівка. Живописець. У 1965 році закінчила Київський художній інститут, а в 1968 році навчалася у творчих майстернях Академії мистецтв у Києві в С. Григорєва. Працювала в галузі жанрового станкового живопису. Основними її мистецькими полотнами є “Дівчата” (1965 р.), “У батьків” (1966 р.), “Сім'я” та “Мати” (1968р.), “Пісня” (1970р.). 1969 року працювала викладачем Київського художнього інституту.

Білик М. - художник-аматор 18 ст. із Гадяча. В 1765 році виконав ілюстрації до драми Г.Кониського (“Воскресіння мертвих”), що реалістично відображають сценки з народного життя.

Грудницький Григорій  - відомий у другій половині 18 ст. гончар із Гадяча, що мав на Полтавщині широку популярність і був запрошений працювати до Києво-Печерської лаври.

Діброва Андрій Степанович - здібний художник фарфору. Народився 10 грудня 1924 року в селі Лютенька. В 1955 році закінчив Миргородський керамічний технікум. Працював художником на Баранівському фарфоровому заводі Житомирської області. Серед основних творів його мистецького доробку є ваза, що зберігається в Дніпропетровському історичному музеї; декоративна тарілка “Мир” і чайний сервіз “Конкурент”. Створив багато нових форм кавових і чайних сервізів, блюд, ваз та сувенірів. Його твори зберігаються в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві.

І.Зарецький (1857-1936 рр.) – уродженець Лютеньки, український етнограф і археолог, дослідник художніх промислів Полтавщини. Організатор Опішнянської гончарної майстерні 1894 року. Працював у музеї Полтавського земства. Був викладачем Полтавського інституту шляхетних дівчат. 

Золотар Гадяцький – безіменний майстер виробів художньої металопластики, ім'я якого згадується у книзі О.Шафонського “Опис Чернігівського намісництва”. 

В.Г.Леонтович (1881-1964 рр.) – уроджениць Гадяча. Український інженер-будівельник. Спорудив храм-памятник на козацьких могилах під м.Берестечком.

Зінаїда Петрівна Линник – обдарована майстриня керамічного розпису. Народилася 21 вересня 1911 року в селі Малі Будища Гадяцького району. Керамічному розпису вона навчалася у відомої народної майстрині декоративного розпису Н.Оначко з Опішні. В 1929-1963 рр. З.Линник працювала в Опішнянській артілі “Художній керамік”. До кращих її творів належать розмальовані полумиски, вази, куманці. Її роботи зберігаються в музеях Полтави, Києва, Харкова та Львова.

Живописець Володимир Миколайович Литвиненко народився 3 червня 1930 року в Гадячі. Закінчив Одеське художнє училище, де вчився у М.Павлюка та Г.Крижевського. Працював у галузі станкового живопису. Відомі такі його художні полотна: “Вихідний день”, “Весна в Одесі”, “Футбол”, “Солдати”. 

Микитенко Володимир Давидович (9.09.1923 р.) с.Біленченківка – скульптор-аматор, поет, працівник культури. Народився у селянській сім'ї. Ще до війни закінчив ФЗУ й опинився на Далекому Сході на військовому заводі. В 1947 році повернувся в Україну і з того часу почав працювати в закладах культури, спершу в рідному селі, а потім у Західній Україні, на Чернігівщині та Запоріжжі. Першу скульптуру виготовив із глини. У 1953 році створив із цементу скульптурний пам'ятник Т.Шевченкові для рідного села (висота – бл. 3-х м). Створив галерею погрудь видатних українських письменників І.Котляревського, Лесі Українки, І.Франка, П.Куліша. Ці скульптури були представлені на виставці в Запорізькому університеті. 

Відомий у свій час живописець Феоктист Павловський (Язловський) народився в 1706 році в селі Лютеньці. Навчався в Київській академії, а з 1730 року працював у Києві в Лаврській іконописній майстерні разом з Іваном Максимовичем, який очолював цю майстерню. Феоктист Павловський писав ікони, чудову малював пейзажі та портрети. У 1744 році намалював “Тезис С.Кулябки”, який гравірував у Берліні Д.Шлейлер. Помер Ф.Павловський 28 листопада 1844 року. 

Позивайло Михайло Феодосійович (25.05.1922р., с.Гусине, Глобинського району) – житель Гадяча, український художник і педагог. У 1933 році під час голодомору втратив батьків і відтоді до 1939 року жив у колгоспному патронаті. Ще в шкільні роки захопився малюванням. У 1946 році вступив до Харківського художнього училища, закінчивши його з відзнакою. У 1953 – 1977 рр. працював учителем малювання та образотворчого мистецтва в Гадяцькому  культосвітньому училищі ім.І.Котляревського і в той же час займався художньою творчістю. Головною темою картин Позивайла стало зображення життя українського народу з його піснями та звичаями. Захопився образами видатних діячів Гадяччини. Великої популярності набули художні полотна “Леся Українка і Сергій Мержинський у Гадячі”, “Ольга Кобилянська в гостях у Лесі Українки в Зеленому Гаю”, “Будинок Лесі Українки в Зеленому Гаю”. Репродукції цих робіт друкувалися в обласній пресі, а також за кордоном (Канада, газета “Життя і слово”). Етюд до картини “Сім'я вечеря коло хати” виставлявся на художній виставці в Києві й був придбаний для приватної колекції в Берлін. 

Симонов Олександр Корнійович народився в 1875 році на Гадяччині. Живописець, який закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури, навчався в Парижі. Був членом Асоціації художників України. Писав пейзажі Полтавщини та Харкова. У 1922-1934 рр. був професором Харківського художнього інституту. Помер 12 липня 1957 року у Гаграх, заповівши свій будинок і твори художникам Грузії. В колишній садибі Симонова влаштовано Будинок творчості з постійною експозицією його творів. 

Автор статті

Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію

Стрічка звісток

Страшко Надія
Ященко Валентина
Дейна Ганна
Новікова Світлана
Новікова Світлана
Новікова Світлана