Видатні митці Гадяччини з живопису, скульптури та гончарства

Живописець Володимир Миколайович Литвиненко народився 3 червня 1930 року в Гадячі. Закінчив Одеське художнє училище, де вчився у М.Павлюка та Г.Крижевського. Працював у галузі станкового живопису. Відомі такі його художні полотна: “Вихідний день”, “Весна в Одесі”, “Футбол”, “Солдати”.

Відомий у свій час живописець Феоктист Павловський (Язловський) народився в 1706 році в селі Лютеньці. Навчався в Київській академії, а з 1730 року працював у Києві в Лаврській іконописній майстерні разом з Іваном Максимовичем, який очолював цю майстерню. Феоктист Павловський писав ікони, чудову малював пейзажі та портрети. У 1744 році намалював “Тезис С.Кулябки”, який гравірував у Берліні Д.Шлейлер. Помер Ф.Павловський 28 листопада 1844 року.

Симонов Олександр Корнійович народився в 1875 році на Гадяччині. Живописець, який закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури, навчався в Парижі. Був членом Асоціації художників України. Писав пейзажі Полтавщини та Харкова. У 1922-1934 рр. був професором Харківського художнього інституту. Помер 12 липня 1957 року у Гаграх, заповівши свій будинок і твори художникам Грузії. В колишній садибі Симонова влаштовано Будинок творчості з постійною експозицією його творів.

Скульптори

Микитенко Володимир Давидович (9.09.1923 р.) с.Біленченківка – скульптор-аматор, поет, працівник культури. Народився у селянській сім'ї. Ще до війни закінчив ФЗУ й опинився на Далекому Сході на військовому заводі. В 1947 році повернувся в Україну і з того часу почав працювати в закладах культури, спершу в рідному селі, а потім у Західній Україні, на Чернігівщині та Запоріжжі. Першу скульптуру виготовив із глини. У 1953 році створив із цементу скульптурний пам'ятник Т.Шевченкові для рідного села (висота – бл. 3-х м). Створив галерею погрудь видатних українських письменників І.Котляревського, Лесі Українки, І.Франка, П.Куліша. Ці скульптури були представлені на виставці в Запорізькому університеті.

Гончарі

Грудницький Григорій  - відомий у другій половині 18 ст. гончар із Гадяча, що мав на Полтавщині широку популярність і був запрошений працювати до Києво-Печерської лаври.

І.Зарецький (1857-1936 рр.) – уродженець Лютеньки, український етнограф і археолог, дослідник художніх промислів Полтавщини. Організатор Опішнянської гончарної майстерні 1894 року. Працював у музеї Полтавського земства. Був викладачем Полтавського інституту шляхетних дівчат. 

Художники фарфору

Діброва Андрій Степанович - здібний художник фарфору. Народився 10 грудня 1924 року в селі Лютенька. В 1955 році закінчив Миргородський керамічний технікум. Працював художником на Баранівському фарфоровому заводі Житомирської області. Серед основних творів його мистецького доробку є ваза, що зберігається в Дніпропетровському історичному музеї; декоративна тарілка “Мир” і чайний сервіз “Конкурент”. Створив багато нових форм кавових і чайних сервізів, блюд, ваз та сувенірів. Його твори зберігаються в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві.

Майстри керамічного розпису

Зінаїда Петрівна Линник – обдарована майстриня керамічного розпису. Народилася 21 вересня 1911 року в селі Малі Будища Гадяцького району. Керамічному розпису вона навчалася у відомої народної майстрині декоративного розпису Н.Оначко з Опішні. В 1929-1963 рр. З.Линник працювала в Опішнянській артілі “Художній керамік”. До кращих її творів належать розмальовані полумиски, вази, куманці. Її роботи зберігаються в музеях Полтави, Києва, Харкова та Львова.

Митці металопластика

Золотар Гадяцький – безіменний майстер виробів художньої металопластики, ім'я якого згадується у книзі О.Шафонського “Опис Чернігівського намісництва”.

Інженери-будівельники

В.Г.Леонтович (1881-1964 рр.) – уроджениць Гадяча. Український інженер-будівельник. Спорудив храм-памятник на козацьких могилах під м.Берестечком.

Художники та педагоги

Позивайло Михайло Феодосійович (25.05.1922р., с.Гусине, Глобинського району) – житель Гадяча, український художник і педагог. У 1933 році під час голодомору втратив батьків і відтоді до 1939 року жив у колгоспному патронаті. Ще в шкільні роки захопився малюванням. У 1946 році вступив до Харківського художнього училища, закінчивши його з відзнакою. У 1953 – 1977 рр. працював учителем малювання та образотворчого мистецтва в Гадяцькому  культосвітньому училищі ім.І.Котляревського і в той же час займався художньою творчістю. Головною темою картин Позивайла стало зображення життя українського народу з його піснями та звичаями. Захопився образами видатних діячів Гадяччини. Великої популярності набули художні полотна “Леся Українка і Сергій Мержинський у Гадячі”, “Ольга Кобилянська в гостях у Лесі Українки в Зеленому Гаю”, “Будинок Лесі Українки в Зеленому Гаю”. Репродукції цих робіт друкувалися в обласній пресі, а також за кордоном (Канада, газета “Життя і слово”). Етюд до картини “Сім'я вечеря коло хати” виставлявся на художній виставці в Києві й був придбаний для приватної колекції в Берлін.

Художники-аматори

Білик М. - художник-аматор 18 ст. із Гадяча. В 1765 році виконав ілюстрації до драми Г.Кониського (“Воскресіння мертвих”), що реалістично відображають сценки з народного життя.