Наративи кремля б’ють у тил: росія знайшла слабке місце

Росія знайшла наше слабке місце – і це не фронт

Русня довго шукала наше слабке місце і здається, таки знайшла його. І не на лінії бойового зіткнення, а в нашому глибокому тилу. Їм вдається перетворювати героїв в антигероїв, їм вдається один епізод подавати багато разів так, наче це різні події в різних місцях. Як виявилось, у них є ціла агентурна мережа пропагандистів на території України.

І знаєте, хто це?

Це самі українці. Вони завзято підхвачують наративи кремля підкріплені напівправдою.

Наративи кремля: вчора герої, сьогодні – «м’ясо»

Рік-два тому всі молилися на армію. Плакали, передавали гостинці, зустрічали військових як героїв.

А тепер?

Тепер армія вже «не така». Тепер всі стали «експертами». Тепер військовий – це не захисник, а, бачте, «м’ясо», «злочинець», «невдаха, який не зумів відкосити».

Це видно навіть у поглядах, особливо дітей. Ще рік тому вони дивились на нас із захватом, а зараз навіть не вітаються. А діти – це, між іншим, дзеркало сім'ї. Діти чують як дорослі вдома під пиво на кухнях обговорюють армію та військових. І в них формується свій стереотип про армію.

Вони вже не хочуть бути захисниками і захисницями, вони вже хочуть бути ухилянтами. Бо ухилянт – герой, а військовий – жертва. Хто хоче бути жертвою? Ніхто!

Розумієте яка штука? Якби кожна людина виконала свій обов’язок, не було б «бусифікації». Але ні. Замість цього у нас є «розумні» в тилу, які запитують:

• А чому не забирають депутатів?
• А чого не воюють олігархи?
• А чого не забирають поліцію?
• А чого не йдуть ТЦКшники.

Я не кажу, що не треба ставити ці питання. Треба! Але спочатку вдягни піксель, а потім задавай. Принаймні ти матимеш на це бодай якесь моральне право.

А ще я вам скажу: поліція воює, військові пенсіонери воюють, навіть депутати є на фронті. Та це нікого не цікавить! Бо суть не в тому, що хтось хоче справедливості, а в тому, що всі шукають відмазку. А влада, яку я до речі сам не надто поважаю, дає для цього підстави. Безумовно, є у нашій владі й російські «штірліци», але й наші є у їхній. Не відмовлятись же нам від боротьби, бо десь у владі є «кроти». У депутатів до речі теж є свої відмазки. Вони вважають, що від них в тилу значно більше користі, ніж від якогось фотографа, кінолога, зварювальника чи тракториста. У кожного своя правда, але істина завжди одна – ворог не в Києві, ворог у кремлі. А поки всі грають в розумників – русня працює. Їм не треба завойовувати нас танками, коли можна розхитати країну зсередини. І вони це роблять. Вкидають в інтернет, що «мобілізація – це геноцид». Що «армія – це бардак». Що «українці воюють за владу».

Наративи кремля - це працює

Достатньо зайти в соцмережі – і бачиш, як люди повторюють ці наративи кремля. Вони реально вірять, що головний ворог не той, хто бомбить міста, а той, хто в камуфляжі поруч.

Але не за владу ми воюємо. Владу ми змінимо.

Без армії не буде нічого!

Думаєте, це все якось «само вирішиться»? Що хтось інший воюватиме за вас, поки ви будете чекати і поширювати та лайкати у соцмережах антиТЦКшні публікації? Ви пропонуєте давати спокій тим, хто відмовляється від служби, чи що? Безумовно бувають і порушення, але є й суд. Зрештою в армії теж можна користуватись своїми правами.

Якщо замість вас, розумних, в армію набирають хворих, наркоманів та неуків, то звідки по-вашому візьметься «правильна» армія? Наразі створюється багато підрозділів із висококваліфікованих фахівців та фахівчинь.

Вперед!

Чи в нас як завжди – кожен молодець серед овець? Повторюсь – ворог в кремлі і якщо ви цього ще не зрозуміли – значить, ще занадто добре живете. Головне, щоб не стало надто пізно.

Слава Україні!