Навчання на БЗВП: нотатки з щоденника добровольця ЗСУ. Ч. 3

БЗВП: Betaflight, «Шахеди» над головою та візит до ЛОРа

Це був легкий день. Зранку працювали в симуляторі. Основна тема сьогодні — налаштування дрона та контролера у Betaflight. До обіду була теорія, а після — вже практика.

Як завжди, інформації дуже багато за дуже стислий період часу. На мою думку, те, що нам сьогодні дали, треба було вивчати не за день, а щонайменше за три-чотири. Але вже є як є. Добре, що це взагалі є в програмі, а не лише те, як копати окопи цілими днями.

Вночі почули «Шахедів». Пролітали якраз над нами. Ми втрьох — із «Ворсклою» та «Бітом» — пішли в укриття. Пролетіло десь із десяток. Вранці почитали про влучання у житловий будинок.

Пробував сьогодні промити вухо. Не дуже вийшло. Точніше — не допомогло. Домовився з лікарем на понеділок про огляд у ЛОРа. Тепер головне — домовитися, щоб мене відпустили до міста і якось дістатися лікарні. Думаю, впораюся.

Завтра мають бути тренування із завантаження та висадки з броньованої техніки.

БЗВП: Прогулянки на броні, топографія та сльози щастя

Частина I. На БМП-2: привілеї добровольця

Сьогодні каталися на БМП-2. Вчилися застрибувати, вистрибувати та займати бойовий порядок. Майже всіх ганяли нещадно: туди-сюди у повній викладці.

Нам же провели короткий інструктаж, посадили на броню і прокотили лісом. Було досить весело. БМП проходить там, де, здавалося б, пройти нереально.

У лісі спішилися, трохи відпрацювали бойові порядки, а також завантаження та висадку. Після повернення — те саме, плюс пересування у бойовому порядку. Піхоту ганяли жорстко, нас же майже не чіпали — зробили все «для галочки». Решту часу відпочивали під соснами. Добре, що погода сьогодні не спекотна — +22°C. У другій половині дня була лекція з топографії — і все. Звільнилися трохи раніше.

Частина II. Вишенька на торті: підтримка з дому

Головна новина дня — отримав посилки від мами та волонтерів. Хлопці заледве довезли все це на базу. Тепер їжі вистачить не тільки нам, а й побратимам з інших наметів.

Був розчулений малюнками дітей, словами підтримки волонтерів і тим, з якою душею все це робилося. Це відчувається. Ну і мамин подарунок — справжня вишенька на торті. Розчулився до сліз.

Частина III. Здоров’я та «логістика»

Ходив на КСП із гостинцем, але до ЛОРа завтра не відпустили. Сказали, що немає достатньої кількості інструкторів. Обіцяли, що зможу поїхати після стрільб — а це десь у п’ятницю.

Втім, із вухом сьогодні наче краще. Тож маю надію, що воно минеться до того часу.

БЗВП: Гадяцький борщ, FPV-симулятор і ціна вибору

Частина I. День відпочинку та свято шлунка

Це був легкий день. Нам дали виспатися майже до пів на дев’яту: нікого не будили. Зранку трохи прибрали територію, поснідали, попили кави й взялися готувати обід на всіх. У меню — гадяцький борщ (цілих шість літрів) та шашлик. Було неймовірно смачно! Після обіду майже всі спали, і я зокрема. Увечері встиг сходити в душ, попрати речі та пішов тренуватися в симуляторну.

Частина II. Навичка як вимога часу

Намагаюся літати на симуляторі щодня, аби набивати руку. Тут багато досвідчених пілотів: люди потрапляють на навчання вже підготовленими. Хтось мав бойовий досвід, хтось учився ще у цивільному житті. Тих, хто прийшов зовсім «з нуля», — одиниці. Тому треба вчитися, і вчитися багато.

Попереду чотири дні стрільб поспіль, зокрема й нічних. Думаю, буде непросто, але цікаво. Загалом, ми з товаришами готувалися до гіршого. Не скажу, що тут легко, але це й не «найвищий рівень складності». Погода нам сприяє: сьогодні було досить прохолодно, щонайбільше +10°C і вітер. Це значно краще за виснажливу спеку.

Частина III. Контрасти: вибір та вдача

Сьогодні ВСП спіймала одного курсанта. Він перевдягнувся у цивільне і намагався лісом кудись вийти. Коли затримали, виправдовувався, що йшов за ліками, але найімовірніше — це СЗЧ.

Такі випадки нагадують, що не всім тут солодко. Вважаю, що мені багато в чому пощастило: і з підрозділом, і з посадою, і з командиром, і з сусідами по намету.

БЗВП: Стрільби, АКБ для дронів та підсумок трьох тижнів

Частина I. Полігон: мішені та нормативи

Сьогодні зранку вирушили на полігон. Стрільби відпрацьовували у дві черги. Перша — вогонь із трьох положень по статичній мішені на дистанції 100 метрів. Друга — по рухомих мішенях із положень сидячи та стоячи. Працювати по цілях, що рухаються, було значно цікавіше. У перерві між стрільбами відпрацьовували збирання-розбирання зброї на швидкість. Заняття цікаве, але норматив здається дещо безглуздим.

Частина II. Теорія та практика: від блекаутів до дронів

Після стрільб одразу вирушили на обід, а за ним — лекція з експлуатації АКБ (акумуляторних батарей) для дронів. Тема виявилася близькою: я дещо вивчав її самотужки, коли обирав систему живлення для дому під час блекаутів.

Увечері настала моя черга чергувати у симуляторній. З 18:00 до 20:00 відпрацьовував польоти. Намагаюся робити це щодня, щоб закріпити навичку. Цей тиждень буде непростим: до четверга включно триватимуть стрільби, зокрема й нічні. Завтра маємо вирушити на перші з них. Якщо все піде за планом, до 22:00 маємо впоратися. Проте не буду загадувати: через повітряні тривоги програма часто затягується. Наприкінці тижня маємо нарешті почати реальні польоти на FPV. Дуже чекаю на цей момент.

Частина III. Проміжний підсумок

Якщо коротко підбити підсумок перебування тут за майже три тижні, можу сказати, що я задоволений. Очікував гіршого і важчого. Воно тут теж є, але, на щастя, не в нашому підрозділі.

БЗВП: Нічні стрільби та армійська логістика

Частина I. Денна програма: очікування та спека

Сьогодні був другий день стрільб. Відстріляли 45 набоїв із різних положень на дистанціях 25 та 100 метрів. Коли вже отримали боєкомплект, спорядилися і вийшли на рубіж, надійшла заборона на стрільбу з невідомих причин. Тож довелося чекати ще годину. Потім швиденько відстрілялися і перейшли до навчальних точок.

На першій відпрацьовували швидкісну заміну магазину, на другій — ознайомилися з ТТХ кулеметів та снайперської гвинтівки СВД, далі був такмед. Близько обіду вирушили назад. Дорога була важчою через спеку, але все ж терпимою. Навіть не уявляю, як хлопці проходять це взимку чи у липневу спеку — у нас зараз справді найкраща пора для навчання.

Частина II. Нічні стрільби: мало, але цікаво

Від обіду й до вечора ми відпочивали, бо з 19:00 до 22:00 були заплановані перші нічні стрільби. О 22:50 повернулися. Що можу сказати: цікаво, але мало. Вистрілили по 20 набоїв по підсвічених мішенях. Сама дорога туди й назад зайняла більше часу, ніж стрільби: близько трьох кілометрів в один бік, переважно по піску. Йти було нелегко.

Частина III. Втома та бюрократія

Повернувшись, випив чаю з печивом і вже лежу, готовий до сну. До речі, сьогодні вухо нарешті повністю відклало, що дуже радує.

Завтра шикування о 07:30 замість 08:30. А все тому, що треба підписатися за стрільби, які відбудуться аж завтра. Оце і є армійська логістика: витратити годину часу всіх солдатів, щоб кожен поставив один підпис. Втомився добряче. Відпочиватиму.

БЗВП: Найважчий день. Кулі над головою та гранати «Родрігеса»

Частина I. Штурм окопу бойовими

Сьогодні шикування було о 07:30, тож прокинулися ми о 06:00. А лягли пізно, бо були нічні стрільби. І все це раннє підняття лише для того, щоб поставити підпис! Потім вирушили на полігон для штурму окопу.

Після прибуття з’ясувалося: інструктори думали, що ми вже проходили тактику зачистки, тож одразу виставили нас на відпрацювання парами з бойовими набоями. Насправді ж у нас нічого подібного ще не було, а це тактично складна штука. Теорію нам дали за 40 хвилин — і погнали зачищати. Працювали у двійках із заміною магазинів. Спочатку 10, потім 20 набоїв. Усім дуже сподобалося: динамічно, круто, і ми непогано впоралися як на перший раз.

Там же складали норматив зі спорядження зброї на ходу та обкатку обстрілом. Ми лягаємо в окоп, а інструктор стріляє поверх нас бойовими. Звісно, це безпечно, бо окоп глибокий, але чітко чутно, як над тобою свистять кулі.

Частина II. Виснаження

До обіду ми вже «намотали» близько 10 тисяч кроків, звісно — у повній викладці. Сподівалися трохи перепочити, але «Родрігес» ганяв нас як ніколи: рух бойовим порядком у лісі, гранати, імітація обстрілів, контакти на всі боки. Далі — «холостіння» зброї, відпрацювання позицій для стрільби, просування в парах та перехід перехресть.

Втомився так, що ледве дійшов. На вечерю зварили макарони з тушонкою, яку передала мама. Їли всім наметом — дуже зайшло. Зараз лежу і не маю жодного бажання навіть ворушитися.

Частина III. Ціна навантаження

Помітно, як у людей здає організм. Усе більше тих, хто заледве пересувається: даються взнаки травми ніг, спини, проблеми з зубами. Відновлення недостатньо. У «Ворскли» через бородавку розпухла нога — він взагалі не може ходити. Я поки тримаюся, хоча шина на пальці дещо заважає працювати зі зброєю. Але це дрібниці порівняно з тим, що бачу в інших. Буду відпочивати.

БЗВП: Фінал вогняного тижня. 16 км і шокуюче відкриття

Частина I. Гранати та авіація

Сьогодні зранку вирушили на стрільби — четверті на цьому тижні й останні. Початок затримався: небо «закрили» через роботу нашої авіації. Поки чекали на дозвіл, вивчали матеріальну частину гранат та відпрацьовували кидки з різних положень. До речі, сьогодні я встановив особистий рекорд з метання стоячи — 38 метрів.

Коли прийшли на точку до інструктора «Пастира», він дав нам можливість зайти в магазин, перекусити та відпочити. Обід ми пропустили через затримку на старті, тож ця пауза була дуже доречною.

Частина II. Психологічна підготовка

Врешті стрільби дозволили. Ми відпрацювали в положеннях лежачи та сидячи по мішенях на 100 метрів. А потім почалося найцікавіше — психологічна підготовка. Ти лягаєш перед інструктором на відстані близько 25 метрів, а він веде вогонь обабіч тебе. Це не страшно, радше цікаво: такий гарт допомагає звикнути до звуків справжнього бою.

Частина III. Пріоритет пілотів

Після обіду — швидкий «політ» додому, короткий відпочинок і знову на полігон, уже на вечірні стрільби. По суті, відпрацьовували те саме, що й удень, тільки в сутінках і з підсвічуванням мішеней. Повернулися раніше — близько 21:30.

Взагалі, нам часто віддають пріоритет у черговості виконання нормативів. Оскільки ми пілоти, нам потрібно виділяти додатковий час на польоти та спеціальну тактику з нашими інструкторами. Таке ставлення приємно вражає.

Адаптація та задоволення

Потроху звикаю до навантажень. Вже пройти 16 кілометрів у повній викладці видається звичайною денною нормою. Нам продовжує щастити з погодою. Ще не спека і не холодно. Ідеально для тренувань. Узагалі не уявляю, як це все відбувається взимку чи влітку.

Сьогодні впіймав себе на думці, що мені взагалі починає подобатись все, що тут відбувається зі мною: люди, виклики, навчання, тренування, біль, нова інформація… Можливо, це саме той виклик, який був мені потрібен серед сірого буденного життя. Тут я не читаю багато новин, майже не дивлюсь політичні відео. Якось не хочеться. Достатньо того, що розумієш, що ти вже якимось чином причетний до змін.

Коротше, мені тут подобається.

Субота, 3 травня 2025 р. | День 28. Тактика з «Візиром»

Частина I. Маневри у лісі

Сьогодні був черговий день тактики, але вже з новим інструктором на псевдо «Візир». Зранку все за звичним графіком: шикування і марш до лісу в повній викладці. До обіду відпрацьовували рух групою. Інструктор постійно змінював вводні, і ми мали миттєво реагувати, вишиковуючись то в лінію, то в колону, то в «кулак» чи «ромб». Усе це супроводжувалося його нещадними холостими пострілами в наш бік. Це привчає до звуків бою, тренує готовність та вміння завжди орієнтуватися, де твої побратими.

Частина II. Контакт!

Після обіду почався виснажливий блок — робота з «контактами». Вчилися реагувати на обстріл із різних напрямків: «Контакт ліворуч!», «Контакт праворуч!», «Контакт із тилу!». Це вимагає миттєвої реакції: падіння, відкриття вогню і, найважливіше, правильного відходу зі зміною позиції під прикриттям. Фізично це вичавлює всі сили, адже доводиться повзати та бігати у броні. Інструктор наголошував: коли лежиш — маєш бути максимально плоским, щоб не стирчало жодного зайвого елемента спорядження.

Особливо сподобалося працювати в парах. Один стріляє, інший перебігає на нову позицію з криком: «Прикриваю!», «Рухаюся!». Злагодженість тут — це питання виживання. «Візир» підтвердив: у нас вкорочена програма з тактики, бо наш профіль — FPV. Нас не ганяли так жорстко, як піхоту, але дали весь необхідний мінімум.

Частина III. Гаджети та емоції

Увечері був відеодзвінок із Софією та Даником — це завжди неймовірний емоційний підйом. Втома відчутна, але мені тут подобається дедалі більше. Завтра неділя — вихідний. Відпочиватиму.

БЗВП: саперна справа, кумулятивний ефект та відсутність «радянщини»

Частина I. Саморобний кумулятивний заряд

Цей навчальний день видався надзвичайно насиченим. Зранку на нас чекала теоретична частина з мінно-вибухової справи від «Візира», а після обіду ми перейшли до практики.

Ми вчилися виготовляти вибухові пристрої власноруч, використовуючи пластит. Дивовижно, але такий саморобний заряд вагою близько 500 грамів пробиває три товсті сталеві листи, як ніж масло. Ефект від кумулятивного заряду вражає: такою силою можна легко уразити навіть броню танка. Також ми детально вивчали міни та специфіку встановлення розтяжок, деякі з яких виготовляли самостійно.

Частина II. Якість кадрів та дух підрозділу

Наш інструктор «Візир» — людина з величезним досвідом, воює ще з 2014 року. Матеріал він викладає з гумором і глибоким розумінням справи. Головне — повна відсутність безглуздої «армійщини», що дуже мотивує.

Взагалі, я б не сказав, що тут панує «совок». Звісно, є певні бюрократичні елементи, що затягують процеси, але це зовсім не той рівень, який я малював у своїй уяві до прибуття в частину. Побут теж налагоджується: сьогодні отримав посилки з дому — солодощі від друзів та тушонку від батьків. Попереду вихідний, який ми присвятимо благоустрою території.

БЗВП. День 29: благоустрій та смачний відпочинок

Вчора була неділя — вихідний. Зранку займались благоустроєм території перед перевіркою вищого керівництва: зробили яму для продуктів, облаштували туалет, прибрали все. Потім «Фея» зварила смачний борщ, а ми всі разом посмажили м’ясо. Обід був надзвичайно смачним.

Після вдалось трохи подрімати, і о 16:00 я пішов на чергування у лазню, а потім була моя черга в симуляторній (з 18:00 до 20:00). Так і пройшов день — легко та спокійно. Увечері, як завжди, зідзвонився з Софією та Даником. Він впізнає мене по телефону, щось говорить та іноді навіть цілує екран. Це дуже мило.

БЗВП. День 30: Місяць у ЗСУ

Частина I. Між вогневим рубежем та думками про дім

Сьогодні — день стрільб. Видали 65 набоїв. Ми вже спорядились та сидимо на рубежі, чекаємо дозволу, бо зараз діє заборона через нашу авіацію в небі.

Рівно місяць, як я поїхав з дому. Місяць, як я в ЗСУ. Впевнено можу сказати, що це найбільша свідома зміна мого особистого життя. Але я про це не шкодую. Поки що все відбувається навіть краще, ніж я собі планував. Розумію, що це лише початок мого шляху і попереду ще багато цікавого та складного, але я намагаюсь бути «тут і зараз».

Згадуючи моменти очікування, можу сказати, що морально тоді було важче. Зараз важко по-іншому. Але рішення було прийнято правильне. Це головне. Нещодавно писав Артур, питав, як справи. Також учора писав Лев. Казав, що я їм уже потрібен. Це радує, але дуже хочеться після БЗВП потрапити додому хоч на пару днів. Не знаю, чи вийде, але буду намагатись зробити все для цього.

Частина II. FPV-місія в «Обрії»

Дві години ми чекали дозволу на стрільби, а потім швиденько відстрілялись за хвилин 15–20 і вирушили додому на обід. О 14:30 почались заняття з «Кропиви» та планування і реалізації місії в «Обрії». Дуже цікава тема. Багато в чому тому, що її викладали наші інструктори.

Ми створили місію в «Кропиві» за легендою від інструкторів, а потім в «Обрії» в парі (один пілот — штурман) треба було виконати завдання: уразити дві САУ, облетівши ворожий РЕБ та зорієнтувавшись на місцевості з урахуванням радіозв’язку. Коротше, багато нюансів, але цікаво.

Можу зауважити, що мені дуже подобається вчитись. Я не пам’ятаю, коли востаннє за такий короткий проміжок часу отримував стільки нової і корисної інформації. Будучи цивільним, я навіть не знаю, чи можливо навчитись цьому і скільки б це коштувало. Тому ця частина наразі моя улюблена. Намагаюсь взяти по максимуму. Завтра знову стрільби в першій половині дня, а далі, мабуть, тактика. Ну, а зараз уже буду відпочивати.

БЗВП: штурм окопів, міни «Снайпера» та парадокси наказів

Частина I. Штурм: на межі фізичних сил

Сьогодні цілий день працювали з нашими інструкторами.

Зранку вчились штурмувати окопи. Одна команда обороняла, а інша — наступала. Штурм робили з використанням гранат, що додавало ефектності цим діям.

Що можу сказати: штурм — це надзвичайно важко фізично. Мало простору, ти завжди напівзігнутий, увесь у броні… Пройшовши так парами метрів 50–80, язик уже був на плечі. Ну і пісок. Пісок скрізь, навіть у білизні.

Частина II. Саперна розвідка: мовчазний рух

Потім ми пішли на точку до «Візира». Він підготував для нас заміновану стежку в лісі. Ми у складі групи з шести осіб мали пройти цей маршрут: виявити та обійти всі заміновані точки й розтяжки, знайти та сфотографувати саморобний вибуховий пристрій, а також відшукати на маршруті числа й підрахувати їхню суму.

Рухались ми суперповільно, сканували все навколо. Всього було десять розтяжок та замінованих точок. Ми виявили всі. Але через необачність одного з наших стався один підрив. Що найгірше — на розтяжці, яку всі ми, і він зокрема, бачили.

Все ж таки ми показали найкращий результат серед трьох команд. А що найважливіше: говорити було заборонено. Тільки жести. Жодного слова. Мені ця вправа дуже сподобалась.

Частина III. Накази: бізнес-логіка проти армійської

Після обіду була коротка лекція з розвідки та віддання наказів у армії. Щодо цього спостерігається дещо дивна ситуація. Існує вісім пунктів, за якими має бути сформульований наказ. Але, по-перше, згідно з ними майже ніхто не працює, і якщо дотримуються принаймні двох-трьох — це вже добре. А по-друге, цей процес не стандартизований. Немає елементарного чекліста або протоколу, за яким це мали б робити. Хоча це — критично важлива складова роботи.

Я говорив з «Візиром» про те, чому у нас так, тоді як в армії США командир заповнює лист із цими вісьмома пунктами й підписує його перед тим, як віддати наказ. У нас же це часто відбувається усно і на розсуд командира. Через це вже траплялося багато трагедій.

Я проводив аналогію з бізнесом і постановкою задач там. Цей досвід можна перенести у військо, це не важко. Але не всім це потрібно. Бо в бізнесі все вимірюється прибутком, а в армії ефективність часто не вимірюється ніяк. Принаймні, поки що. На жаль.

Частина IV. Здоров’я та плани

Завтра у нас цілий день стрільби. Сподіваюсь, не під дощем, бо сьогодні під вечір дощ таки пішов.

Учора дещо розболілася права стопа. Мабуть, таки від навантажень і постійного ходіння в броні. Маю надію, що завтра буде хоча б терпимо, бо до полігона йти декілька кілометрів. Буду спати.

Словник Лео

АКБ — акумуляторна батарея; джерело живлення для дронів, рацій та іншої електроніки.

БЗВП — базова загальновійськова підготовка; курс, який проходять усі новобранці («курс молодого бійця»).

Betaflight — основне програмне забезпечення для налаштування «мізків» (польотного контролера) дрона.

БМП-2 — бойова машина піхоти; гусенична бронемашина для десанту та вогневої підтримки.

Вводна — раптове завдання або зміна обставин під час навчання.

ВСП — Військова служба правопорядку; орган, що стежить за дисципліною та правопорядком в армії.

FPV (First Person View) — керування дроном через окуляри «від першої особи».

FPV-симулятор (напр. «Обрій») — комп'ютерна програма для тренування пілотів без ризику розбити реальний дрон.

Контакт — виявлення противника або початок вогневого зіткнення.

Контролер (польотний) — головна плата («мозок») дрона, що керує його рухами.

«Кропива» — українське бойове ПЗ для артилерії та розвідки на планшетах; система координації вогню.

КСП — командно-спостережний пункт; місце, звідки командир керує підрозділом у бою.

На псевдо — військовий позивний (наприклад, «Снайпер» або «Фрея»).

«Обрій» — спеціалізований навчальний симулятор для пілотів FPV-дронів.

Пластит — пластична вибухівка, якій можна надати будь-якої форми.

Полігон — спеціальна територія для стрільб та військових навчань.

РЕБ — радіоелектронна боротьба; засоби придушення зв'язку та сигналів дронів ворога.

СВД — снайперська гвинтівка Драгунова.

СЗЧ — самовільне залишення частини; серйозне правопорушення (кримінальна відповідальність).

САУ — самохідна артилерійська установка.

«Совок» / Армійщина — зневажливі назви застарілих радянських методів управління та бюрократії.

Такмед — тактична медицина; надання першої допомоги безпосередньо в умовах бою.

ТТХ  — тактико-технічні характеристики (дальність, калібр, скорострільність тощо).

Шахеди — ворожі дрони-камікадзе іранського виробництва (баражуючі боєприпаси).

Продовження в наступному числі.