Публікується в Гадячі з 1906 року
«Бажання ясне — мислити, творити, живиться силою думок цілючих і правду й боротьбу благословити!»
Олена Пчілка
0
( 1000 )
П’ятниця, 7 Лютого 2025 року
Пам’ятник Івану Котляревському відкрито: фінал великої справи
Пам’ятник Івану Котляревському відкрито: фінал великої справи

Пам’ятник Івану Котляревському відкрито: фінал великої справи

Пам’ятник Івану Котляревському відкрили у Полтаві 30 серпня 1903 року. Історія його створення — це приклад спільної благодійності

Пам’ятник Івану Котляревському — справжній народний проєкт, що став результатом спільних зусиль і благодійності. Якщо ви ще не знайомі з початком цієї захопливої історії, запрошуємо прочитати першу частину: Як українці створили пам’ятник Івану Котляревському. Продовження історії  ви знайдете у другій частині: Пам’ятник Івану Котляревському: продовження історії створення. Однак, навіть після відкриття пам’ятника важливо пам’ятати, що його створення стало результатом не лише творчої праці, а й великої духовної та матеріальної підтримки з боку народу.

Та чи цінуємо ми сьогодні зусилля наших предків, які вкладали свої кошти та душу у створення таких пам’ятників? Чи готові ми продовжувати цю традицію? Сьогодні ми маємо можливість об’єднатися задля вшанування Олени Пчілки — невтомної захисниці української культури. Долучайтеся до Національного збору на пам’ятник у Гадячі, щоб разом залишити вагомий спадок для майбутніх поколінь.

Гроші, граніт і забуте ім’я: чому ім’я благодійника не з’явилося на пам’ятнику Котляревському?

Але найбільшим викликом у цій справі постало фінансове питання. Звичайно ж, прогнозовані витрати на пам’ятник були значно більшими, ніж сума зібраних пожертв: вартість матеріалу (бронза) на бюст і горельєфи (3 штуки) з оплатою майстрів-ливарів – 150 рублів, вартість дніпровського граніту з оплатою транспортування п’єдесталу (Кременчук-Полтава) – 382 рублі 25 копійок, фундамент і металева огорожа – 872 рублі 27 копійок; благоустрій навколо пам’ятника – понад 1000 рублівю Всього – 15404 рублів 62 копійки, перевитрати – близько півтори тисячі рублів.

Найбільшою проблемою виявилася вартість виготовлення граніту для п’єдесталу. Провідні автори пам’ятника Леонід Позен і Олександр Ширшов повністю відмовляються від гонорару, але й це не врятовує ситуацію.

На допомогу приходить купець 2-ї гільдії Петро Певний, власник будівельної контори у Києві, розробник гранітного кар’єру Табурищанського родовища (нині – Кіровоградська обл.).

Він бере на себе понад 80% від назальної суми витрат на пам’ятник, а саме: заготівля матеріалу – дніпровського граніту, транспортування п’єдесталу до Полтави та його встановлення.

За пропозицією членів Комісії Дума вирішила «позначити» на пам’ятнику прізвища головних авторів: Леоніда Позена, Олександра Ширшова та Петра Певного. Але ім’я Петра Певного так і не з’явилося на п’єдесталі пам’ятника Івану Котляревському.

До кінця грудня 1902 року роботи зі спорудження пам’ятника були завершені і його відкриття планувалося на травень або вересень 1903 року.

Як відомо, пам’ятник Івану Котляревському урочисто було відкрито 30 серпня 1903 року (12 вересня за новим стилем). Це стало великою подією в історії культурного життя Полтави. Урочистості, на які прибуло декілька тисяч осіб, тривали три дні. Але то вже інша історія, яка потребує більш широкого висвітлення.

Урочисте відкриття пам'ятника 30 серпня (12 вересня) 1903 р. Фотограф Михайло Фріденталь

Пам’ятник Івану Котляревському: чи цінуємо ми зусилля наших предків?

Сотні разів, проходячи повз пам’ятник Івану Петровичу Котляревському, що височіє в самому серці Полтави, чи замислюємося ми, якою ціною його було створено? Скільки коштів і зусиль знадобилося, щоб увічнити пам’ять цього видатного полтавця, засновника нової української літератури, і гідно вшанувати його внесок у нашу культуру?

Особливо боляче, коли чуєш про акти вандалізму, які завдають шкоди пам’ятникам, як це сталося й із монументом Івану Котляревському. Невже ми, українці, можемо допустити таке зневажливе ставлення до власної історії? Сьогодні ми платимо надто високу ціну за право жити у вільній країні, за можливість гордо називати себе українцями. Наш обов’язок — берегти те, що маємо, і завершувати справи, які не встигли зробити наші попередники.

Історія пам’ятає багато прикладів, коли пам’ятники створювалися завдяки народним пожертвам. Згадаймо хоча б пам’ятник Тарасові Шевченку в Києві. Не став винятком і пам’ятник Івану Котляревському в Полтаві, зведений завдяки спільним зусиллям.

Тож шануймо цей символ національної пам’яті й тих, хто доклав зусиль до його створення. Але водночас пам’ятаймо: сьогодні наше завдання — творити нову історію, вшановувати тих великих українців, які ще чекають на наше гідне визнання і пам’ять про них.

(Під час підготовки матеріалу використано журнали «Київська старовина» за 1898-1903 рр. та інформаційний проспект «Історія одного пам’ятника» (до 120-річчя відкриття пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві) / Упор. В. Павлов.- Полтава, ФОП Говоров С. В., 2023р. – 48 с.; )

 

Післямова:

Історія збору коштів на пам’ятник Івану Котляревському доводить, що спільні зусилля здатні творити величні справи, які залишаються у спадок майбутнім поколінням.

Сьогодні настав наш час продовжити цю традицію, вшановуючи постать Олени Пчілки — невтомної редакторки, захисниці українського слова та культури. Долучайтеся до Національного збору на пам’ятник у Гадячі, і разом ми створимо не лише монумент, а й символ національної стійкості, який надихатиме наступні покоління.

 

Читайте також:

Як тисячі українців спільними зусиллями зібрали кошти на пам’ятник Івану Котляревському та обрали місце для його встановлення

Лариса Митрофанова

Понад століття тому українці об’єдналися, щоб зібрати кошти на пам’ятник Івану Котляревському, що став символом пошани до великого поета

Лариса Митрофанова
Авторка статті
Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію
0
Долучитися може кожен і кожна, хто поділяє наші цінності та вірить у Перемогу України!
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС УКРПОШТИ
61565

«Рідний край. Газета Гадяцького земства»
свіжі випуски кожні два тижні.

Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію

Передплатити

Стрічка звісток