Публікується в Гадячі з 1906 року
«Бажання ясне — мислити, творити, живиться силою думок цілючих і правду й боротьбу благословити!»
Олена Пчілка
0
( 1000 )
П’ятниця, 7 Листопада 2025 року
Пам’ятник Олені Пчілці в Луцьку та історія його створення
Пам’ятник Олені Пчілці в Луцьку та історія його створення

Пам’ятник Олені Пчілці в Луцьку та історія його створення

Пам’ятник Олені Пчілці в Луцьку став символом шани та боротьби за українську культуру, мову й пам’ять про видатну письменницю.

Єдиний бюст Ольги Петрівни Косач у незалежній Україні

За мостом через річку Сапалаївку у Луцьку розташована будівля Волинської обласної універсальної бібліотеки імені Олени Пчілки. Перед входом до бібліотеки на п’єдесталі бронзовий бюст Олени Пчілки. Це перший і єдиний пам’ятник Ольги Петрівни Косач з дому Драгоманових у незалежній Україні. Підіймаємося сходами, проходимо ґанок і опиняємося у великому холі бібліотеки. Посередині приміщення на дерев’яній платформі стоїть гіпсова модель погруддя Олени Пчілки у народному строї. Цей гіпсовий бюст – аналог бронзового пам’ятника біля бібліотеки. Директорка ОУНБ імені Олени Пчілки Наталія Василівна Граніч та її колеги з задоволенням і гордістю розповідають історію створення цього пам’ятника.

Мудрі люди давно зазначили – велике можна побачити з великої відстані і об’єктивно оцінити. Неперевершена творча особистість жінки – мислителя, письменниці, громадської діячки, етнографки-дослідниці, матері, берегині родини, будівельниці родинних гнізд, мудрої виховательки просвітлених українською культурою та мовою. Олена Пчілка мала сили активно протистояти утисненням мови й культури України з боку влади – імперської та більшовицько-радянської. А влада мстилася – намагалася ім’я Олени Пчілки стерти з історії, з пам’яті українців та українок.

Інна Черкесова. Ілюстрація.

Як створювали пам’ятник Олені Пчілці в Луцьку: шлях від задуму до відкриття

Саме на улюбленій Оленою Пчілкою волинській землі виникла ідея увіковічити пам'ять про видатну особистість. І згенерував цю ідею волинський письменник Петро Мах ще у 70-х роках 20 ст. На жаль, не судилося йому дочекатися втілення у реальність своєї ідеї. У 1992 році письменник і мислитель Олесь Гончар у своєму щоденнику записав:

«Україна у великому боргу перед Оленою Пчілкою. Майже нічого не зроблено для увічнення її пам’яті…».

У лютневому номері за 2009 рік газети «Віче-інформ» було оголошено збір коштів на пам’ятник Ольги Петрівни Косач з дому Драгоманових. Щоб люди краще узнали, усвідомили, осмислили велич особистості Олени Пчілки, газета зробила серію просвітницьких публікацій, в яких було розкрито багатогранний талант дослідниці-етнографки, письменниці, видавчині, активної громадської діячки і берегині-матері, педагогині, виховательки дітей в дусі українства. Так відкривалися невідомі загалу сторінки історії життя та творчо-просвітницько-дослідної роботи представниці інтелектуально-духовного кола еліти літератури, освіти й культури України. 2010 рік позначився утворенням дуже сприятливих умов для реалізації задуму встановлення пам’ятника великій українці.

Інна Черкесова. «Янгол». Ілюстрація, 2024 рік.

Як зазначає Людмила Стасюк у своїй статті «Волинська обласна організація української бібліотечної асоціації і спорудження пам’ятника Олені Пчілці у Луцьку» (Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури: наук. зб., Луцьк, 2019. С. 46-48.), першими почали опікуватися ідеєю увіковічення пам’яті Олени Пчілки громадські організації «Молодіжний фронт змін», обласна організація Національної спілки журналістів України, Волинське обласне відділення Української бібліотечної асоціації. За ініціативою громадської активістки Олени Лозко було проведено акцію «Пам’ятнику бути!», яка мотивувала до збору коштів, а вагомим внеском стали 40 тисяч грн від лучанина Василя Токарського. Надалі головним виконавцем припало стати громадській організації бібліотекарів: вирішувати проблеми будівельні, фінансові… Попри різні перепони у втіленні такого потрібного задуму, допомогла наполегливість письменника Василя Простопчука, журналіста шеф-редактора газети «Віче» та киянина з луцьким корінням Миколи Дьоміна – художника-монументаліста, котрий представляв інтереси Миколи Обезюка, автора погруддя Олени Пчілки.

Завдяки таким потужним зусиллям на початку серпня 2010 року Луцька міська рада надала дозвіл на встановлення пам’ятника – погруддя Олени Пчілки на вулиці Шопена, 11, біля будівлі обласної бібліотеки. У Львові швидко відлили пам’ятник й напередодні 2011 року до Луцька було доставлено бронзове погруддя Олени Пчілки та його гіпсова модель. А збір коштів на завершення останньої фази роботи продовжувався. Було зроблено п’єдестал для пам’ятника, упорядковано майданчик із озелененням клумби. На 162-гі роковини від дня народження Ольги Петрівни Косач, 29 червня 2011 року, відбулося урочисте відкриття пам’ятника Олени Пчілці – єдиного в Україні.

Образ великої українки у погрудді Миколи Обезюка

Видатному, талановитому скульптору, заслуженому художнику України Миколі Наумовичу Обезюку вдалося у своєму художньому творі передати нестримну енергію та міць характеру Олени Пчілки, її шляхетність, потужність мислительки та її залюбленість у культуру й історію України, у дивовижний край бурштиново-золотої, смарагдово-оксамитової Волині. Образ великої українки, створений Миколою Обезюком, сповнений величі жінки-матері, жінки-красуні, жінки-берегині, жінки-вченої.

Микола Обезюк. Погруддя Олени Пчілки. Гіпсова модель.

На сьогодні у Волинській ОУНБ імені Олени Пчілки, завдяки потужній праці колективу бібліотеки під керівництвом директорки Наталії Граніч, проводяться численні культурно-просвітницькі та мистецькі заходи. У бібліотечному просторі митці образотворчого мистецтва презентують свої твори з живопису, графіки, ниткового дизайну. Бібліотека організовує зустрічі з українськими письменниками. Наприклад відбулася зустріч із миколаївською письменницею, головою обласного відділення Спілки письменників України Вірою Марущак в онлайн-форматі: Гайльбронн – Луцьк (Німеччина – Україна). На цій зустрічі було презентовано книжку письменниці «Пустеля. Голодомор. Український Південь», виставку ілюстрацій до оповідань цієї книжки художниці Інни Черкесової та твір у техніці ниткового дизайну «Життєдайні кульбабки» мисткині Ради Вронської.

Рада Вронська. «Життєдайні кульбабки». Нитковий дизайн, 2025 рік.

Нові покоління українців та українок узнають історію життя та творчості, потужної громадської роботи Олени Пчілки, значущість постаті великої українки для збереження, відродження та розвитку мови і культури України. Талановитий митець навіки закарбував красу душі у шляхетному образі погруддя Ольги Петрівни Косач-Драгоманової. Журналісти зафіксували на віки вигуки захоплення лучан художнім образом на відкритті пам’ятника: «Яка ж красуня Олена Пчілка!».

 

Читайте також:

Олена Пчілка. Колаж РК.
Пам’ятник Олені Пчілці: крок до історичної справедливості

Олег Пустовгар пояснює доцільність збору коштів на пам’ятник Олені Пчілці у Гадячі та його значення для культури й історичної справедливості.

Авторка статті
Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію
0
Долучитися може кожен і кожна, хто поділяє наші цінності та вірить у Перемогу України!
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС УКРПОШТИ
61565

«Рідний край. Газета Гадяцького земства»
свіжі випуски кожні два тижні.

Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію

Передплатити

Стрічка звісток