Права жінок і 8 Березня: чому це важливіше за свято

«Щиро вітаю?»

Люди мого віку і старшого добре пам'ятають, що зі шкільних років нам нав'язували «свято дівчаток, мам і бабусь». Однокласники сором'язливо дарували саморобні листівки, а згодом куповані квіти і ми, дівчата, були щиро раді такій увазі.  Та чим дорослішою я ставала, тим частіше в голові виникало питання - чому суспільство підтримує тенденцію, що жінка  має отримувати компліменти і квіти тільки на «великі» свята, як от 8 березня чи професійне свято? Чому чоловіки 14 лютого, 8 березня і день народження дружини вважають «страшним» днем, коли потрібно догоджати жінці і не сперечатися? Чому жінки користуються статусом свята і чекають, чи навіть вимагають, уваги і подарунків саме в ці дні? Я не говорю про абсолютно всіх жінок і всіх чоловіків, але серед мого оточення таких людей більшість.

Для мене все стало на свої місця після того, як я пройшла навчання з гендерно-чутливої журналістики. Тут я остаточно розібралася із походженням свята 8 березня, його передісторією. І найголовніше -  із постатями жінок-активісток у різні періоди світової та української історії, які іноді ціною власного життя і свободи виборювали ті права, які ми, жінки, маємо сьогодні і не уявляємо як може бути інакше.

І чим більше я заглиблююсь у тему гендерної рівності, тим чіткішим стає переконання, що чоловіки ніби завжди боялися жінок. Тут можна засміятися, але давайте поміркуємо: чи є професія, хобі чи необхідне для життя вміння, яке би жінка не освоїла? Є ті, до яких жінку ще не допустили, але не такі, які жінка б спробувала і сказала: «Не можу, хай чоловік це робить». Якщо не вийшло в однієї, то вийшло у іншої, і факт залишається єдиним – жінки можуть все. Не треба заглиблюватися у біологічні здатності і сперечатися чи зможе жінка зачати дитину, а чоловік народити.

Як жінки століттями виборювали свої права

А що стосується прав, можливостей, потреб, бажань і багато іншого – то тут ми маємо бути рівними. Як чоловіки, так і жінки однаково потребують безпеки, розвитку, підтримки. Однаково прагнуть визнання, досягнень, можливостей. І точно однаково мають право на повагу, турботу і любов.

Гадаю, жінки давно розуміли це. Ще коли в періоди племінного життя від них вимагали народжувати багато дітей, терпіти владу чоловіка-вождя і важко працювати  біля «домашнього вогнища». Досліджуючи історію розвитку людства, ми точно знайдемо історії жінок-бунтарок в різні епохи і в різних країнах, але то були переважно поодинокі випадки, які швидко «гасилися» релігійними переконаннями народу, общини чи попросту фізичною силою чоловіків. Таку жінку цькували, робили вигнанкою, карали, ув'язнювали чи навіть позбавляли життя – спалювали, забивали палицями.

А от масово добиватися змін жінки почали лише у 19 столітті. Тоді ж почалися страйки робітниць, протести, марші. І основне, чого вимагали активістки – це рівні із чоловіками права: отримувати освіту, голосувати, мати однакову оплату праці.

Права жінок і 8 Березня: історія, яку спотворили традиції

Лише у 1975 році ООН офіційно закріпила 8 березня як День боротьби за права жінок. В різних країнах по-різному почали відзначати цей день – марші, паради, виставки.

А от радянська влада не могла допустити рівності чоловіків і жінок у суспільстві і почала спотворювати основне значення Міжнародного дня жінок, перенісши святкування у коло родини. Жінкам дали офіційний вихідний. Пропагувалися ідеї, що жінка – це мама, дружина, що найголовніша її функція – це материнство, а сама вона має бути ніжною та красивою і на цьому досить. Треба визнати, з цим завданням, тодішня влада впоралася добре, адже багато людей і сьогодні вважають 8 березня святом жіночності та краси і не знають істинної історії цього дня.

Страшні цифри офіційної статистики говорять, що нам є над чим працювати. За відкритими даними, приблизно 119 мільйонів дівчат шкільного віку не відвідують школу, а жінки користуються лише двома третинами законних прав, які мають чоловіки. Протягом 2023 року близько 51 100 жінок і дівчат були вбиті своїми партнерами або родичами.

Тож запам'ятаємо раз і назавжди: 8 Березня – це не про подарунки, а про права і рівність. І, шановні чоловіки, даруйте квіти і компліменти просто так, у будні, якомога частіше. Це у тисячі разів приємніше.