Проблеми громад: чому вони занепадають і що їм загрожує?

Чому громади занепадають?

У цій статті я хочу виокремити чотири важливі фактори, які, на мою думку, впливають на занепад громад. Частина проблем є об'єктивними й такими, які буде дуже складно вирішити, інші ж — суб'єктивними, залежними від органів місцевого самоврядування та нас із вами.

Демографічний чинник

Чисельність українців та українок невпинно зменшується. Я не зупинятимуся на причинах цього, адже вони всім добре відомі. У контексті громад слід говорити про наслідки, які є особливо відчутними для сільських громад. Через низьку народжуваність та значну урбанізацію вони стикаються з такими проблемами, як:

• недостатнє наповнення бюджету;
• відтік або дефіцит профільних спеціалістів та спеціалісток;
• закриття дитячих садків і шкіл, що прямо впливає на майбутнє громад.

Так, існують сільські громади, які мають добре наповнений бюджет попри невелику кількість населення завдяки ренті, великим земельним ресурсам або залученню коштів через іноземні фонди на розвиток різних програм. Це дає змогу створити комфортні умови для людей: частина з них залишається в громаді, а дехто з молоді навіть повертається сюди після навчання. Проте у сучасному світі та за умов амбіцій і прагнень молодого покоління, багато хто все одно обирає життя у містах.

Ситуація у міських громадах виглядає краще, але це не завжди так. Маленькі міські громади можуть рано чи пізно опинитися у ситуації, схожій до сільських, через недостатній рівень економічного, культурного та інфраструктурного розвитку. Це змушує населення, особливо молодь, переїжджати до більших міст у пошуках кращих можливостей для самореалізації.

Проблеми з бюджетом громади

Гроші — це кров громади, без них вона не може функціонувати. Наразі більшість громад мають бюджети, яких вистачає лише на покриття захищених статей видатків, і про справді гідний бюджет розвитку можна лише мріяти.

Чому так стається? Окрім демографічного чинника, серйозною проблемою є механізм зарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджету громад. Цей податок зараховується за місцем розташування роботодавця, тобто сплачується до бюджету тієї громади, де зареєстроване підприємство, незалежно від фактичного місця проживання працівників. Через це сільські громади та міста з низькою економічною активністю страждають від дефіциту коштів.

Ще однією проблемою наповнення бюджету є те, що керівництво громади часто ігнорує економічно вигідні варіанти розвитку громади через власні інтереси. Від влади громади залежить дуже багато: від створення умов для розвитку підприємців до функціонування фонду підтримки. Але іноді втручаються особисті або політичні мотиви. Якщо підприємець стає "незручним", застосовуються всі можливі інструменти, щоб показати йому "своє місце", навіть якщо це шкодить бюджету громади.

Неможливість або небажання створити економічно привабливі умови для бізнесу керівництвом громади у поєднанні з відсутністю програм підтримки призводить до того, що підприємці закриваються або переміщуються до інших громад.

Не секрет, що важливим джерелом притоку грошей до громади є залучення коштів від європейських фондів, які можуть фінансувати різні програми розвитку або навіть інфраструктурні проєкти. Це зумовлює необхідність мати проєктних менеджерів у системі органів місцевого самоврядування. Ті громади, які зрозуміли це й уже реалізовують проєкти за іноземні кошти, знімають певне навантаження з бюджету. А громади, які цього не роблять, ризикують залишитися поза можливістю залучення цих коштів у майбутньому, адже для іноземних фондів дуже важливі грантова історія, успішний досвід співпраці та реалізації проєктів.

Закритість і відсутність комунікації

Минуло більше ніж 30 років із моменту здобуття незалежності та 10 років із початку децентралізації. І, чесно кажучи, складно було б уявити, що за стільки часу органи місцевого самоврядування (ОМС) не зможуть вибудувати комунікацію із жителями. Але часто реальність показує повний провал комунікаційної політики у громадах. Замість того щоб створювати прозору систему управління громадою, формувати ефективні громадські та молодіжні ради, залучати бізнес до планування соціально-економічного розвитку громади, ОМС граються в імітацію цього або просто закриваються й намагаються зробити все, щоб зменшити вплив громадськості на прийняття рішень.

Це призводить до того, що жителі громади перестають довіряти владі та ставлять під сумнів будь-які її рішення. Важливим є й те, що відсутність залучення громадськості до прийняття рішень призводить до неефективного використання бюджетних коштів і нерозуміння справжніх проблем, які потрібно вирішити.

Байдужість і пасивність жителів

Якщо ви думаєте, що у всьому винна тільки влада, то помиляєтеся. Від кожного з нас залежить, як розвиватиметься громада, і кожен може вплинути на це. Все починається з найпростішого — виборів, на яких потрібно віддати свій голос за кандидата чи кандидатку на посаду міського голови, а також за депутатів місцевої ради. Здавалося б, це елементарна дія, але, на жаль, на минулих місцевих виборах середня явка виборців у Полтавській області склала лише 37%. Байдужість до власних громад, їхнього розвитку та осіб, які прийматимуть рішення, стала причиною деяких із зазначених вище наслідків.

Незважаючи на наявність інструментів громадської участі, більшість жителів обмежується написанням гнівних коментарів у соціальних мережах замість того, щоб працювати зі своїми депутатами, використовуючи різні форми звернень.

Своєю пасивністю люди легітимізували й продовжують толерувати політику консервування системи, ігнорування громадянського суспільства та думки більшості.