«Сержанти — це і бійці, і логісти. Вони несуть важкий тягар збереження людського життя»

У ЗСУ є три категорії сержантського складу: молодший, середній і старший. До молодшого сержантського складу належать молодший сержант і сержант. До середнього — старший сержант, головний сержант і штаб-сержант. До старшого сержантського складу належать майстер-сержант, старший майстер-сержант, головний майстер -сержант.

Усього 8 звань. За кожним званням стоїть конкретна людина. Наприклад, польові командири. Вищий сержантський склад може вже бути штабним. Тобто це люди, які працюють у штабі і обробляють  інформацію, яка надходить з "полів". Також сержантами, як правило, є начальники складів. Тобто майже усі матеріально-відповідальні посади — це сержантські посади.

Без перебільшення можна сказати, що всі бойові завдання покладаються на сержантів. Жодне бойове завдання без нього не обходиться. Завжди за будь-яким завданням  стоїть сержант, який його планує і може бути безпосереднім виконавцем зі своїми підлеглими. І від вдалого чи невдалого планування залежить результат. Тобто якщо б не було сержантів, то фактично ніяк було воювати.

Сержанти — це польові командири. Тому до них дуже високі вимоги. Вони повинні бути харизматичні, з лідерськими задатками, повинні вміти керувати іншими. Мобілізовані —це люди, які далекі від військової справи, їх важко поставити у певні рамки і змусити слухатися командира. Сержант — це той, хто тримає дисципліну своїми авторитетом, знаннями, вольовими якостями. Іноді не обходиться й без конфліктів. Якщо сержанта не будуть поважати, то і завдання виконуватися не будуть. Результат — численні відео у Ютубі, де військові жаліються на погане командування. Інколи навіть сам сержант знімає такі відео, критикуючи своє командування. Але, на мою думку, це не вправний сержант! Вправний може і повинен організувати хорошу роботу при будь-якому командирові. Сержант повинен  вміти знайти «золоту середину» між солдатом і офіцером (командиром).

У сержанта ЗСУ повинен бути ще аналітичний склад розуму, тому що дуже багато доводиться тримати "в голові", щоб не підвести бійців. Це часто цифри, норми законів, уважність до бійців. Дуже важлива уважність до документів, тому що від цього залежить отримання посвідчення учасника бойових дій або грошові виплати. Бо потім потрібно в разі чого йти до суду і доводити цю помилку.

Для прикладу, надходить завдання здійснити штурм на якусь ворожу позицію. Сержант збирає своїх бійців, які будуть йти на штурм, і продумує всі дрібниці, що кому робити. Потім прораховує різні варіанти розвитку подій і розписує ролі бійцям. Потім перевіряє, як зрозуміли його бійці, і в разі чого пояснює ще раз. Всі оці плани до дрібниць складає, бо якщо сержант щось забуде і не прорахує, то це буде халепа. На ньому дуже велика відповідальність, в першу чергу моральна та матеріальна. Тому що майно, яке отримують на відділення чи роту  видається під відповідальність саме сержантів. Звання сержанта  часто отримують люди, які працювали в колективі на керівних посадах і мають риси характеру, які дозволяють швидко об'єднати навколо себе маленьку або велику команду.

Я головний сержант роти, і у мене рота налічує майже 130 осіб. У кожного бійця свої проблеми, свої особливості, і треба до кожного знайти підхід, розкрити сильні сторони і приховати слабкі.

Дуже часто в армії буває так, що сержанту ставлять завдання, він потім йде до своїх бійців виконувати його, а вони кажуть, що не будуть цього робити. І тут сержант потрапляє у складну ситуацію, бо він сказав командирам, що виконуватиме це завдання, а бійці відмовляються. Цінні ті сержанти, які можуть обгрунтувати командиру, чому завдання не можуть виконати, або переконати людей, щоб вони йому повірили. Найважче на війні — працювати з людьми. Сержанти працюють безпосередньо з людьми, є лідерами у бойовому колективі й основним комунікатором між офіцерами та солдатами.

В армії, а тим більше на війні найскладніше працювати з різними людьми, з мобілізованими, які мають різний досвід. Саме на сержанта покладається завдання, щоб і робота була зроблена, і люди були цілими, неушкодженими. Як кажуть: «Щоб і вівці цілі, і вовки ситі".

Коли ми бачимо у соціальних мережах відео, де військовослужбовці скаржаться на командування, це свідчить, як правило, про недопрацювання сержантів. Тому що саме на сержантах лежить завдання, щоб люди були забезпечені, документи приведені до ладу, все вчасно доставлене. Якщо все це буде, людина просто не зможе сказати, що її "послали на м'ясо". Або кажуть, що нічого не дали, — такого не буває, якщо сержант на своєму місці. Це робота сержанта: написати заявки, отримати, видати. Якщо сержант не може впоратися зі своєю роботою, тоді з'являються такі відео. На сержантах лежить відповідальність за моральний стан бійців і матеріальне забезпечення.