- 302
- 302
Соня Делоне: українка, яка підкорила Париж та світ мистецтва
У 2025 році світова мистецька спільнота вшановує 140 років із дня народження Соні Делоне — жінки-новаторки, співавторки нової мистецької течії, яка залишила яскравий слід в історії моди, дизайну та культури ХХ століття. Ця розповідь нагадує, що серед імен світового масштабу є ті, які мають українське коріння, і саме час повернути їх у нашу національну пам’ять.
Соня Делоне – ім’я, яке варто знати кожному українцю
Соня Делоне. Промовте вголос це імʼя, якщо воно все ще вам не відоме. Його мають знати українці і українки. Бо виходить так, що увесь світ знає, а ми – ні. Давайте виправляти?
Соня Делоне – це мисткиня, досягнення в житті якої, говорять самі за себе. Тільки уявіть: вона була першою жінкою, яка мала персональну виставку в Луврі за життя, авторкою нового напрямку в живописі, дизайнеркою одягу для європейських модниць, визнаною експерткою та викладачкою історії мистецтв у Сорбонні. А ще вона була нагороджена найвищою відзнакою Франції – орденом Почесного легіону, а її роботи експонувалися у найкращих музеях світу. Соня Делоне – дружина не менш успішного чоловіка – французького художника Робера Делоне.
Далі ви будете ще більше здивовані, адже за однією із версій Соня народилась у 1885 році в місті Градизьк Полтавської губернії, а її справжнє ім'я – Сара Еліївна Штерн. Згодом, після смерті батьків, вона перебралась до свого дядька в Одесу, а потім виїхала до Парижу. Та вся її історія життя, як і любов до українських традицій, які вона майстерно перенесла у свою творчість, бере свій початок із нашого краю, тож сміливо собі додайте ще один привід для гордості за нашу землячку, українку, яка підкорила Париж!
Історія становлення Соні Делоне як мисткині починається за підтримки її дядька – заможного адвоката, у якого була змога дати дівчині найкращу освіту. Тому вона вивчала живопис в Академії образотворчого мистецтва Карлсруе в Німеччині (Academy of Fine Arts in Karlsruhe). У 21 рік вона вирішує переїхати до Парижу та продовжити навчання в Академії де Ла Палетт на Монпарнасі (Académie de La Palette). У той час Соня Делоне зустрічає німецького критика та колекціонера Вільгельма Уде, який пропонує їй заміжжя, переслідуючи свої власні мотиви (приховування сексуальної орієнтації), але разом з тим, відкриває дівчині доступ до культурної еліти та найважливіших мистецьких подій Європи.
Симультанізм Соні Делоне: мистецтво, що поєднує музику та живопис
Здавалось би, що тогочасний Париж був відкритий до нових ідей у мистецтві. Абстракціонізм як напрямок (це те, що нам здається на перший погляд незрозумілим, бо на картині відсутній чітко впізнаваний сюжет та фігуративне зображення), вже починав набирати обертів і вже були відомі перші зразки авангардного мистецтва, але навчання Соні в Академії де Ла Палетт було їй не до смаку.
Вже тоді вона відчувала необхідність відходити від традиційних підходів до мистецтва, які так суворо сповідували в Академії, тому шукала свій власний новаторський стиль. Такі пошуки призвели до знайомства Соні Делоне в одній із галерей Парижу з художником Робером Делоне. Як вже зрозуміло за прізвищем Соні, він став її другим чоловіком та партнером не лише в особистому житті, а й у творчих експериментах. Вони разом створили нову течію у мистецтві, яку назвали «симультанізм» (simultanéisme). Друг родини – Гійом Аполлінер, увів термін «орфізм» (orphisme) на позначення творчості родини Делоне, адже для нього їх роботи нагадували поєднання мистецтва та музики, що було втіленням героя давньогрецької міфології Орфея.
А тепер повертаємось до простих слів. Ви бачите перед собою лише яскравий колір та геометричну форму. І це все? Так. У цьому і суть симультанізму: відкинути все зайве та дати можливість кожній людині, відчуваючи динаміку картини, змішати у своїй уяві кольори та форми на полотні.
З мистецтва – в побут: як Соня Делоне змінила моду та інтер'єр ХХ століття
Що було далі у житті художниці? А далі – Соня Делоне поширила своє мистецьке бачення на декор, моду та стиль. Як зазначає на своїй сторінці найпопулярніший музей світу – Музей сучасного мистецтва (Museum of Modern Art (MoMA)), Нью-Йорк, у колекції якого є роботи Соні Делоне – незалежно від того, чи розробляла мисткиня тканини для універмагів, костюми для вистав чи фрески для міжнародних виставок, Делоне поверталася до ремісничих традицій свого українського дитинства, зокрема до яскравих кольорів та ритмічних візерунків.
Тож, все що ви бачите на полотнах мисткині та її наступних роботах в декоруванні та дизайні одягу, походить від великої любові до України. Як говорила сама художниця:
«Яскраві фарби я люблю. Це фарби мого дитинства, фарби України. Пам’ятаю селянські весілля моєї країни, де червоні та зелені сукні, прикрашені бантиками, літали у танці. Пам’ятаю, як ростуть кавуни та дині, помідори оперізують червоним хати. І великі соняшники, жовті з чорною серцевиною, сяють у легкому, дуже високому, блакитному небі».
Нова сторінка життя Соні Делоне, що пов’язана з початком власної індустрії моди, почалась із милої сімейної історії. У 1911 році мисткиня пошила ковдру для свого новонародженого сина. Вона використала тканину різних кольорів та форм, які нагадували своєю наївністю дитинство самої Соні (стиль – печворк «patchwork»). І ця ковдра змінила хід історії фешн-індустрії, адже згодом стиль виконання дитячої ковдри був перенесений на жіночі сукні та навіть декорування автомобіля.
У 1918 році подружжя Делоне перебувало в Іспанії. Саме там вони отримали звістку про початок Першої світової війни, що і змусило їх лишитися на певний час в Мадриді. У тому ж році, Соня Делоне відкриває в Мадриді власний бутік «Casa Sonia». Його особливістю було те, що вона презентувала публіці «нішеві» товари (як би ми назвали їх зараз). Тобто це були унікальні речі: предмети інтер’єру, аксесуари, декоративні елементи, одяг, а головною особливістю став акцент на кольорі та формі, що вдало перегукувалось із започаткованою Сонею манерою в живописі. Також вона почала працювати над декораціями та сценічними костюмами для театральних вистав, що також мало неабиякий успіх.
Від суконь до автомобілів – мистецтво поза межами полотна
Після повернення до Парижу в 1921 році Соня Делоне продовжує свій шлях в індустрії моди, адже отримує замовлення на виготовлення зразків тканин від відомої фабрики в Ліоні та паралельно займається продажем своїх колекцій із власного магазину, тільки тепер відкритого в Парижі. Успіх Соні Делоне, як дизайнерки, підтвержує ось ця обкладинка Vogue 1925 року, на якій модель змальовано у сукні створеній мисткинею.
Наступною знаковою подією у житті Соні Делоне стала міжнародна виставка декоративного мистецтва (1925 р.), на якій вона представляла свій павільйон «Boutique simultané». Дизайнерка здивувала публіку не лише яскравими моделями суконь та аксесуарів, але і кастомізацією автомобіля – новенького Citroën!
За цим успіхом був ще один. Це вдале знайомство під час виставки із Джозефом де Леу, власником універмагу Metz&Co, з яким Соня на наступні декілька років продовжила співпрацю. Тож вся увага публіки, журналів моди, кіностудій була навколо українки! А Сорбонна (найвідоміший Паризький університет) запросив Соню Делоне читати лекції з історії мистецтв.
До 94-річного віку Соня Делоне залишалась такою ж помітною постаттю у культурному житті Європи, поєднуючи живопис та дизайн. У 1964 році її було запрошено влаштувати виставку своїх робіт у Луврі, а згодом її картини зайняли свої почесне місце серед залів найкращих мистецьких просторів світу – Тейт Модерн (Лондон), Центр сучасного мистецтва Жоржа Помпіду (Париж), Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк) та ін.
Визнання у цифрах: скільки коштують роботи Соні Делоне сьогодні
Найцікавіше наостанок. Давайте поговоримо про ціни? Для усвідомлення того, наскільки успішною та важливою для артринку є Соня Делоне як мисткиня, варто розкрити декілька найдорожчих продажів її робіт. У 2017 році її роботу «Електричні призми» (Prismes électriques) було продано з аукціону найпрестижнішого аукціонного дому Крістіс (Chtisties) за 1,5 млн. євро.
У 2002 році на парижському аукціоні Калмелс Коен (Calmels Cohen) роботу «Ринок в Мінью» придбав анонімний колекціонер за 4,1 млн.євро.
Чому важливо зараз пригадувати таких видатних людей як Соня Делоне і наголошувати на її українському походженні? Тому що, як би прикро це не звучало, та в багатьох виданнях, книгах, публікаціях та навіть музеях Соню Делоне називають російською мисткинею. Що ж, не дивно, що країна-агресор звикла присвоювати собі чужі здобутки, а ось нашим завданням є відкривати для себе таких талановитих українців та українок, як Соня Делоне!
