- 175
- 175
Стереотипи в дитячому одязі: колір не визначає стать
У одному із попередніх випусків газети ми розповідали про гендерні стереотипи: що це таке та як вони формуються, а також згадали кілька найпоширеніших у нашому суспільстві. Сьогодні ж, хочу поговорити про чи не найвідоміший поділ суспільства, який свідомо чи несвідомо формується від народження. Мова піде про одяг, а саме – «рожевий для дівчаток, блакитний для хлопчиків».
Будучи мамою і хлопчика, і дівчинки, я особисто безліч разів стикалась із таким упередженням. І розпочалось все ще з моєї першої вагітності. Рідні і друзі, коли дізнавались, що ми з чоловіком очікуємо на дитину, робили нам подарунки і, припускаючи стать майбутньої дитини, дарували речі блакитного чи рожевого кольору: м'які іграшки, пледики, брязкальця і т.п.
Від кольорів до стереотипів: що ми нав'язуємо нашим дітям?
Я виросла із братами та їхніми друзями-хлопчаками і це оточення мало на мене шалений вплив. Тому з дитинства я вміла дуже багато чого «хлоп'ячого»: грати у розбійників, будувати бази на деревах, ремонтувати велосипед, косити траву, водити мотоцикл, працювати на деревообробному верстаті і багато іншого, що часто стереотипно вважається справами не для дівчат. Я тисячі разів чула оте «Ти ж дівчинка» і все більше намагалася бути не такою, як від мене очікували. Тому росла «пацанкою» і, особливо у підлітковому віці, майже ненавиділа рожеві блузочки, колготи, бантики і всілякі «дівчачі манери». Це почало змінюватися тільки тоді, коли я закохалася і мені захотілося бути жіночою і привабливою. Але це інша історія…
Боротьба зі стереотипами: мій вибір на користь свободи дитини
Тож коли я була вагітною первістком і у нашому домі почали з'являтися дитячі речі майже завжди тільки рожевого чи блакитного кольору, коли почастішали запитання «А ви купили коляску? А якого кольору? А ванночку для хлопчика чи дівчинки придбали?», то в мені знову прокинулася бунтарка, яка як у юності почала просто кричати всередині:
«Колір не визначає стать! Поведінка не визначає стать! Людина має поводитися як їй комфортно, а не як від неї очікують!».
Моя дитина була ще в утробі, а я вже уявляла, як на неї буть навішувати «Ти ж дівчинка» або «Хлопці таким не займаються». Саме тому я вперто почала купувати майбутній дитині одяг у пологовий нейтральних кольорів – зеленого, білого, фіолетового. Але і тут ситуація – заходиш у магазин і просиш показати одяг.
«Вам на хлопчика? Чи дівчинку?», - запитують і залежно від відповіді показують стереотипно блакитно-сині комбінезончики із машинками і ведмедиками або ж рожево-червоні мереживні із принцесами і квіточками.
У нас народився хлопчик. І я завчасно купила плед, щоб загорнути дитину під час виписки із пологового. Він був світлого зеленого кольору і ще була широка біла стрічка, щоб зав'язати бант. Я свідомо обирала цей колір, хоча може то і внутрішня бунтарка проявилась, яка наполегливо не хотіла піддаватися стереотипам. Медична сестра, яка допомагала збирати дитину припустила:
«Ви мабуть навмисно не дізнавалися на УЗД стать дитини і взяли такий конверт, щоб підійшов і хлопчику, і дівчинці?».
Те саме ми чули від знайомих, які бачили нас із коляскою. А вона була обшита сірою джинсовою тканиною.
«О, у вас коляска такого кольору, що не треба і нову купувати – підходить і для дівчинки, і для хлопчика», - вже говорили знайомі, коли дізналися, що ми чекаємо на другу дитину – дівчинку.
Ну і звісно, рожевих ведмедиків-котиків-зайчиків нам подарували теж чимало.
Сьогодні у нас підростає хлопчик, в гардеробі якого є речі із рожевими елементами і дівчинка, яка часто бігає у «хлоп'ячих» речах. Ми, дорослі, звісно не купуємо відверто «дівчачих» речей сину і «хлоп'ячих» доньці (тут я маю на увазі не колір, а фасон чи форму одягу). Але діти знають, що можуть одягати те, що їм хочеться і що не варто слухати думку посторонніх, які чомусь іноді вважають, що якийсь колір не для конкретної статі.
Стереотипи не виникають з нічого — але й не мусять жити вічно
Готуючи ці роздуми, я пошукала інформацію на цю тему у мережі і знайшла кілька цікавих фактів. Зокрема, вчені припускають, що уподобання чоловіків до блакитного, а жінок до рожевого виникли ще в доісторичні часи, адже блакитне небо було для чоловіків ознакою сприятливого дня для полювання, а червоний і рожевий асоціювалися у жінок із ягодами, які вони збирали. Можливо саме ці асоціації закріпилися у свідомості людей і збереглися до наших днів.
А для дитячого одягу рожевий і блакитний кольори почали використовувати в середині XIX століття, але до Першої світової війни ці кольори не асоціювалися зі статтю дитини. Були навіть розбіжності: у 1918 році вважалося, що рожевий підходить хлопчикам, бо є яскравішим і сильнішим, а блакитний — дівчаткам, як тонший і витонченіший. А деякі джерела пояснюють вибір кольору одягу дитини залежно від відтінку її волосся чи очей. Але остаточний поділ «рожево-синіх» стандартів на «чоловічі» та «жіночі» вчені зводять до 1940-х років.
Психологи ж зазначають, що обидва кольори мають заспокійливий ефект на дітей, а поділ на кольори за статтю, то лише вплив стереотипного мислення, яке не має ніякого логічного підґрунтя.
Всі люди різні і як часто говорить моя знайома:
«Люди не хороші і не погані, вони просто інші».
Та як би там не було, а виховуючи своїх дітей, я прагну виростити в першу чергу сильних, свідомих особистостей, які розуміють чого хочуть і завжди шукатимуть шляхи для досягнень своїх цілей. А на цьому шляху, прагну аби вони керувалися принципами добра і чесності і ніскілечки не чужою думкою чи стереотипами, які нав'язує суспільство.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Читайте також:
