Публікується в Гадячі з 1906 року
«Бажання ясне — мислити, творити, живиться силою думок цілючих і правду й боротьбу благословити!»
Олена Пчілка
0
( 1000 )
П’ятниця, 7 Листопада 2025 року
Світ на воді: як Псьол годував броварчан та навколишній люд
Світ на воді: як Псьол годував броварчан та навколишній люд
Розлив 1976 року, вид з гори. Село Броварки, Гадяцький р-н, Полтавська обл. Фото із сімейного архіву Катерини Лисак
Розлив 1976 року, вид з гори. Село Броварки, Гадяцький р-н, Полтавська обл. Фото із сімейного архіву Катерини Лисак

Світ на воді: як Псьол годував броварчан та навколишній люд

Розповідь про те, як Псьол годував броварчан: риболовля в сагах, човни до Гадяча, повні кімлі улову й традиції річкового життя.

Розливи, що сягали аж до насипу, і човни, якими пливли в Гадяч по пошту чи на базар, сьогодні можуть здатися легендою. Але для мешканців та мешканок Броварського лугу це був звичний, розмірений будень.

Та справжня пам’ять живе не в датах, а в деталях — у запахові весняної води, у тиші ранкової риболовлі, у пискоті в’юнів у ночвах. Ці спогади — не просто розповіді про Псьол, Грунь чи Шишчині балки. Це — жива історія, передана голосами тих, хто з дитинства навчився «читати» ріку, відчувати її дихання і з кімлею в руках був частиною великої водної мандрівки.

Розлив 1976 року, на фото Микола Лисак

Розливи та балки: як Псьол годував броварчан рибою

Результатом сніжних зим на броварському лузі були розливи місцевих річок. Вода підходила до самого насипу, а через котловани заливала городи низян. Глянеш на луг, а там до самого Гадяча – море. Риба з Псла і Груні заходила на луг і осідала в Шишчині, балках, сагах. Потім влітку броварчани бралися за кімлю і «працювали» по балках. Повні кімлі риби: щука, плотва, чабак (лящ), сом, окунь, в'юн… Ще ставили ятери на в'юнів. Пам'ятаю, як побачила одного разу повні ночви в'юнів – страшних, пискотливих, як гадючки, але смачних: смажені, і сушені, і юшка з в'юнів, холодець...

Човнами плавали в Гадяч по пошту чи на базар. Рибою теж торгували.

Риболовля на Пслі: кімлі, човни, улови. Село Броварки, Гадяцький р-н, Полтавська обл. Фото із сімейного архіву Володимира Боряка

Псьол завжди годував і годує броварчан рибою, потрібно було тільки вміти зловити її. А на це селяни були здатні – знали, коли і які снасті використати, щоб бути з уловом.

Після розливу Псла на луках і в лісі, за річкою, залишалися балки і саги, в яких аж кишіла риба. Балка – це водойма, яка утворювалась у впадині після танення снігу та розливу річки. Влітку вони часто пересихали. А саги мали джерела, тому влітку не пересихали. За Пслом була Велика гречана і Мала гречана саги, Власова сага, ближче до Книшівки, сага Обідок – де завжди ловились щуки, щупаки, карасі, плітки, судаки, чабаки, головні, краснопірки, соми. Для цього рибалки майстрували кімлю, обтягували сіткою і ловили по балках, сагах, в Шишчині і в Пслі.

Фото 1964 р. і 1989 р. Наші броварчани справжні рибалки. Ось така риба ловилася у річці Псьол. Село Броварки, Гадяцький р-н, Полтавська обл. Фото із сімейного архіву Мельник М.П. Зі сторінки Ніни Нетованої у Фейсбук

Для такої риболовлі потрібна сила, вміння, витривалість, бо в Пслі було багато несподіванок: водяні блохи, які, як буром пробурювали шкіру, лоза і корчі, що ранили тіло, водорості, що жалили, як кропивою, залишаючи на тілі опіки, тому люди ловили рибу одягнені і взуті. Вішали торбу для риби на шию і йшли... Так і улов же був... Ще до човна прив'язували сачок – конусоподібну конструкцію з лози і обтягнуту сіткою. Рибалка гребе, сачок тягне та рибку ловить. До сачка кріпився камінь, щоб той не спливав.

Авторка статті
Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію
0
Долучитися може кожен і кожна, хто поділяє наші цінності та вірить у Перемогу України!
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС УКРПОШТИ
61565

«Рідний край. Газета Гадяцького земства»
свіжі випуски кожні два тижні.

Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію

Передплатити

Стрічка звісток