Українська державність – історичне призначення нації

Українська державність – призначення нації

Цьогоріч, 15 липня, вже вчетверте ми відзначаємо День Української Державності – державне свято, встановлене згідно з Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423/2021 (зі змінами). Його мета – утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, спираючись на історію української державності, вшановуючи пам’ять та засвідчуючи повагу до діяльності видатних представників національної еліти, а також борців за державність та незалежність України.

Шлях України (як держави) зорієнтований на європейський культурно-релігійний простір, і торували його в різні часи Галицько-Волинське князівство, Козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Ще з часів Володимира Великого закладалися основи державницьких традицій українців. Звідси родом Герб, грошова одиниця, і, власне, Київ як політичний і культурний центр України.

Галицько-Волинське князівство залишило нам у спадок синьо-жовті кольори державного прапора.

У Запорозькій Січі формувалися постулати республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. В ареалі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї. Ці принципи були втілені на теренах Гетьманщини. Вона була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо. Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом у 1710 році Конституції.

Акт злуки, УНР і боротьба в екзилі: незгасність державницької ідеї

У період Української революції 1917–1921 років вперше у XX столітті створено незалежну національну державу, перший національний парламент – Українську Центральну Раду. 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки (УНР). Тоді ж затверджено герб Української Народної Республіки, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького затверджено Гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг.

Вагомий слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка, яка мала ефективну систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію. 22 січня 1919 року проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР.

Незгасність традицій української державності, зокрема використання її символіки, не припинялося і в часи СРСР, коли тризуб був заборонений. У міжвоєнний період тризуб став символом боротьби українців за свободу. Його використовував Уряд УНР в екзилі та різні українські політичні організації.

День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими традиціями. Сучасні Збройні сили України, стримуючи агресора – російську федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність України, продовжують боротьбу, яку століттями вели попередні покоління, доводять, що вони є славними нащадками козаків, січових стрільців, воїнів УПА…

Пам`ятаймо, якого ми роду! Пишаймось пройденим шляхом! Віримо і борімося за найкраще майбуття!