Публікується в Гадячі з 1906 року
«Бажання ясне — мислити, творити, живиться силою думок цілючих і правду й боротьбу благословити!»
Олена Пчілка
0
( 1000 )
Субота, 20 Липня 2024 року
Війни ведуться зброєю, а виграються людьми
Війни ведуться зброєю, а виграються людьми

Війни ведуться зброєю, а виграються людьми

Писати про хороших людей – завжди приємно. А про тих, кому вдячний – ще й завжди хочеться. Так народилася рубрика «Боронимо рідний край». Історії про тих, хто своїми діями наближає нашу перемогу. Це наші незламні захисники і захисниці, волонтери, медики й інші небайдужі, які захищають, відстоюють, оберігають, допомагають, зігрівають. Прагнемо, аби кожне ім'я було відомим, кожен вчинок пам'ятали.

Гадяччина сповнена людьми, які достойні стати героями цієї рубрики. І сьогодні ми розповімо про волонтерський пласт викладачів та здобувачів Державного навчального закладу «Гадяцьке вище професійне аграрне училище». Про їхню діяльність ми поспілкувалися із зачинателями волонтерства в училищі Тетяною Бондаренко та Вірою Бєлінською.

— Розкажіть, будь ласка, з чого все починалося?
" Тетяна Бондаренко: –24 лютого розділило життя українців на «до» та «після»… Гадаю, кожен свідомий громадянин став на захист своєї країни, свого існування як нації. З перших днів повномасштабного вторгнення наші викладачі та діти активно долучилися до волонтерської хвилі громади. Плели маскувальні сітки, виготовляли запалювальні «коктейлі», готували їжу для бійців тероборони та ЗСУ, перераховували кошти на закупівлю та комплектування розвідувально-ударних БПЛА, надавали посильну допомогу працівникам училища, мобілізованим на військову службу,а також людям, що постраждали від дій країни-агресора. "
" Віра Бєлінська:–Так, дуже важко було бачити і усвідомлювати складну ситуацію в нашій країні. Ми розуміли, що потрібно щось робити, докладати зусиль і надавати ту допомогу, що була в наших силах. Ми спробували виготовляти перші окопні свічки, а коли зрозуміли послідовність і сам процес – виготовляли їх щораз більше. Паралельно ми долучалися до волонтерської групи «Гадяцький борщ», де сушили овочі, комплектували набори сухих супів та борщів, заготовляли лікарські трави для запашних чаїв, але згодом вже не встигали і волонтеритиразом з «борщем», і закривати потреби тих, хто напряму звертався до нас – наших мобілізованих випускників і працівників, чи їхніх рідних, знайомих. Тому на початку 2023 року ми організували свою волонтерську групу «Тепло душі», до якої долучилися Наталія Афанасенко, Ольга Цимбаліста, Наталія Кириченко, Валентина Прохорова, Василь Бузало та інші наші колеги. І здобувачі освіти – Дмитро Приступа, Антон Саєнко, Артем Кучук, Дмитро Віскрівець. Але й донині ми продовжуємо частково співпрацювати з «Гадяцьким борщем». "
— А чому саме така назва–«Тепло душі»?
" Тетяна Бондаренко: - Віднедавна ми почали виготовляти також розпалювачі для вогню із воску і ватних дисків.Наша волонтерська група найбільше зосередила свою діяльність на виготовленні окопних свічок, металевих конфорок для приготування їжі бійцям, а такожв'язаних шкарпеток, саморобних оберегів: мотанок, браслетів, амулетів,іконок, малюнків тощо.У кожен виріб, виготовлений власноруч, вкладено тепло домашнього затишку, щиру молитву, щобпідтримати бойовий дух захисників та допомогти їм зігріти не тільки тіло, а й душу. "
" Віра Бєлінська:–Влітку попит на окопні свічки зменшився, але ми продовжували їх виготовляти. Адже невідомо, скільки війна ще триватиме і скільки зим доведеться нашим захисникам грітися в окопах волонтерськими свічками. Ми формуємо своєрідні бокси від нашого училища. Це картонний ящик зі свічками різного розміру: для бліндажів –великі, кілька середніх для окопів, і ще кілька найменших – кишенькових. Їх можна взяти з собою на позиції і за потреби та можливості погрітися. До таких боксів ми також додаємо набір оберегів та інших виробів, зроблених разом із дітьми, а на свічки і самі коробки клеїмо власний логотип. "
— Як і чим вас підтримують колеги, знайомі, діти, які навчаються в училищі,та їхні батьки?
" Віра Бєлінська:–У перші дні трохи панікували абсолютно всі. Але коли опанували себе, то кожен робив що міг і не озирався на інших. Згодом хтось «відсіявся», хтось продовжив щоденно працювати. Але і донині до групи приєднуються охочі. "
" Тетяна Бондаренко: - Віднедавна з'явилися нові напрямки діяльності нашої волонтерської групи: плетіння маскувальних сіток та виготовлення мініпечей для окопних свічок. Ольга Цимбаліста повністю взяла на себе відповідальність та координування виготовлення маскувальних сіток. Вона разом із колегами Наталією Кириченко та Іриною Загорулько ретельно вивчили вимоги до матеріалів і техніки плетіння сіток, дещо їх удосконалили, враховуючи побажання та рекомендації військових. Навколо цієї справи об'єдналися інші колеги та здобувачі освіти, і з кожним днем охочих все більше. Нещодавно ми отримали схвальний відгук і високу оцінку якості першої сітки, яку передали військовим. Невдовзі буде завершена робота над другою, і маємо замовлення на третю сітку. Нам допомагають і підтримують не лише в училищі, а й поза ним. Наші знайомі, рідні, друзі наших дітей, колеги з інших закладів освіти, благодійні фонди, волонтери, приватні підприємці, жителі міста та громади. Сьогодні нас найбільше фінансово підтримують Профспілкова організація працівників училища та учнівська профспілка. "
" Приємно, коли люди звертаються не із запитом про необхідні речі, а з пропозиціями надати якусь фінансову чи матеріальну допомогу. Це означає, що нам вірять і довіряють, а це дорого вартує. Віра Бєлінська: - Нещодавно нам надіслали відео, де захисникам їхні друзі сконструювали пристрій, який дає можливість ефективніше використовувати тепло окопних свічок для обігріву приміщення. За його допомогою можна і обігрітися, і речі посушити, і їжу розігріти. Викладачі та майстри виробничого навчання Іванна Йоник-Марченко, Сергій Шевчук, Віктор Білоцерківець, Іван Рудченко та здобувачі освіти за спеціальністю «Електрогазозварник» об'єдналися і теж виготовили дві такі печі. Одна з яких вже гріє українських захисників. Викладачі фізкультури та деякі групи здобувачів освіти закупили термобілизну, ліхтарики, газові балони із запальниками, сухі душі, вологі серветки та багато іншого. "
— Війна триває вже два роки, що вас постійно мотивує, спонукає продовжувати працювати?
" Тетяна Бондаренко: –За час нашоїдіяльності(а вона не припинялася ні на день) група«Тепло душі» виготовилапонад5 000 свічок. Сьогодні маємо великий попит на них і намагаємося його задовольнити. То як можна припинити працювати для тих, хто працює заради нас? Та ще в таких надлюдських умовах і постійній небезпеці! "
" Віра Бєлінська: - До нас звертаються випускники нашого навчального закладу та колеги, які сьогодні захищають Україну.Друзі, знайомі і навіть зовсім незнайомі люди, волонтери та інші. Ми намагаємося по змозі допомогти всім. "
" Тетяна Бондаренко:– А найбільше мотивує кілька моментів. По-перше – зворотній зв'язок із подяками від військових, по-друге –незламна віра і жага нашої перемоги, а по-третє – наші мужні воїни-захисники. Вони щохвилини роблять титанічну роботу зі збереження нашої нації, країни, її свободи та незалежності. Не маємо права їх підвести. Тож працюємо далі. Дякуємо всім, хто своїм «маленьким» вкладом наближає ВЕЛИКУ перемогу. "

Автор статті

Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію

Стрічка звісток

Газета
Недовіс Олександр
Газета
Дейна Ганна
Орлова Ірина