Публікується в Гадячі з 1906 року
«Бажання ясне — мислити, творити, живиться силою думок цілючих і правду й боротьбу благословити!»
Олена Пчілка
0
( 1000 )
Четвер, 12 Вересня 2024 року
Як музикантки з Гадяча популяризують українську культуру грою на бандурі
Як музикантки з Гадяча популяризують українську культуру грою на бандурі

Як музикантки з Гадяча популяризують українську культуру грою на бандурі

З давніх-давен бандура разом з кобзою символізували український народ, його самоідентичність та самобутність. Масивний інструмент з унікальним звучанням не залишав байдужим не тільки слухачів, але й самих майстрів, які його створювали.

Викладачка класу бандури Алла Гоменко та її учениці Анастасія Буць і Олена Сагань Гадяцького фахового коледжу культури та мистецтва імені І. Котляревського продовжують розвивати українську творчість та створювати нові сторінки у популяризації українського народного інструменту – бандури.

Життя Алли вже понад 30 років пов’язано з інструментом. Випадково потрапивши у клас бандури вона зрозуміла, що саме це - її призначення.

— Бандура – це мій шлях. Так, я закінчила клас гри по баяну, але після музичної школи віддала всю себе бандурі. У мене немає бажання брати щось інше. Бандура – це наш народний, національний інструмент, який неможливо не любити. Бандура звучить, наче голос янгола. Найкращий тандем це бандура та гітара, хоча це поєднання інструментів не часто використовують, – розповідає жінка. І хоча музична освіта отримана по класу баяна, та душа і серце належить бандурі.

Все своє свідоме життя жінка працює для розвитку української культури та бандури, як символу втілення цієї самобутності.

— Інколи у мене питають, як я справляюсь з тим, що грати російське зараз не на часі, я завжди говорю, що у мене ніколи із російським репертуаром не було проблем. Бандура до деякої міри містичний інструмент, вона наче сама себе оберігає, свою ідентичність,  – ділиться Алла.

Найбільше жінці імпонує грати українські народні пісні та пісні на слова Тараса Шевченка. Тим паче, що їй до вподоби не тільки сама гра, але й вокал.

За свою кар’єру музикантки Алла встигла побувати на різних конкурсах, зокрема, у Словаччині та навчити інших грати на українському національному інструменті.

— У мене було не так багато студенток, напевно навіть 10 людей не назбирається, а викладаю я з 2000 року. Найпродуктивнішими роками був період з 2013 року, тоді було багато конкурсів та фестивалів. Ми багато де брали участь, – пригадує вона.

Алла Гоменко

Зараз жінка має двох учениць: Настя – навчається на другому курсі, а Олена тільки у вересні минулого року вступила до Гадяцького коледжу.  Вона говорить, що для неї, як для викладачки, залишається важливим практична складова, тому вона намагається не тільки розповідати теорію, але й показувати своїм ученицям якомога більше практичних умінь.

Алла Гоменко та її учениці Анастасія Буць і Олена Сагань зіграли гостям на презентації альманаху «Мистецьке гроно»

Анастасія перша із захопленням розповідає про своє знайомство з інструментом.

— Одного разу я побачила, як дівчина на сцені грала на бандурі й у мене перехопило подих. Я тоді відразу сказала мамі, що хочу грати саме на цьому інструменті. Мені було десь 7-8 років, але я підійшла до цієї дівчини, щоб подивитися на інструмент. Тоді мене наче током «вдарило» і я зрозуміла, що це те, чим я хочу займатися.

Викладачка дівчат говорить, що вони мають різні уподобання в грі: Олена віддає перевагу класичним творам, а Анастасія - сучасним виконавцям та інтерпретаціям. Попри те, дівчата знаходять компроміс та виконують неймовірні композиції за допомогою, на перший погляд, складного інструменту.

Олена розпочала свій шлях бандуристки ще у початковій школі. Тоді, вона випадково потрапила на клас бандури, але маючи приклад сестри, яка не опанувала інструмент – вирішила «довести діло до кінця». На питання чому їй подобається грати, вона відповідає дуже просто та навіть розповіла цікаву історію.

— Гра на бандурі гармонізує мене, навіть розслабляє. Бували завантажені дні, але під час гри я могла заспокоїтись. Мала змогу зануритися в стан спокою та гармонії. Бували ситуації, що я настільки поринала у музику, що могла наче «відключитися» від “тут і зараз”, – згадує вона з посмішкою.

Навчальний заклад підтримує ініціативи музиканток та сприяє їм у розвитку творчості та майстерності. Саме тому дівчата з інших населених міст Полтавщини обрали Гадяч для навчання.

— Я вирішила навчатися в коледжі ще в 14 років, бо знала, що хотіла. Раніше я неодноразово була в Гадячі ще до вступу, тому вирішила для себе, що навчатися хочу саме в Гадяцькому коледжі культури, - ділиться Настя.

Зараз музикантки прагнуть зробити так, щоб про українську культуру, зокрема, бандуру дізнався весь світ.

— У найближчому майбутньому хочеться нашої перемоги. Хочеться розвиватися і брати участь у різних концертах, заходах. Хочеться, щоб бандура звучала і люди її впізнавали, – говорить викладачка Алла Гоменко.

— Я хочу бути популярною, на великій сцені з цим інструментом (ред. бандура). Я хочу наслідувати бандуристку Марину Круть, яка є неймовірно сильною жінкою. Маю бажання стати людиною, яку побачать, щоб розповідати про Україну та нашу культуру, – додає Анастасія.

—  У майбутньому я хочу подорожувати та дізнаватися про світ. Я б розповідала про Україну те, що ця країна з дуже багатою культурою та талановитим народом, який неодмінно переможе у цій війні і збереже свою самобутність, – завершує Олена.

— Після написаного. Коли записувалося інтерв‘ю, виявилося, що у дівчат бандуристок не має власного інструменту. Бійці розвідувальної роти 58 бригади ім. Гетьмана Івана Виговського вирішили подарувати бандуру одній із дівчат, щоб мистецтво продовжувало бути могутнім інструментом боротьби за українську ідентичність.
QR Посилання на звітній концерт студентів та викладачів комісії інструментального мистецтва 10.05.2023
Посилання на звітній концерт студентів та викладачів комісії інструментального мистецтва 18.05.2023

Зробіть онлайн-передплату друкованої версії газети "Рідний край. Газета Гадяцького земства" та підтримайте нашу редакцію

Стрічка звісток